Котельник: з мене міг бути хороший футболіст

Головні — 21:19, 27 Лют 2009 — Юра Буджерин Переглядів: 1630

Поділитись:

Чемпіон світу з професійного боксу за версією WBA Андрій Котельник повернувся до Львова з Німеччини, де проводив обов’язковий захист титулу. Випускник Львівського училища фізичної культури у німецькому Ростоку довів, що саме він є справжнім чемпіоном у своїй ваговій категорії, перемігши аргентинця Маркоса Рене Майдану.

Про поєдинок із аргентинським панчером, несолодке дитинство чемпіона, «футбольну кар’єру» та плани на майбутнє Андрій Котельник розповів в інтерв’ю.

- Андрію, розкажи, як проходила підготовка до бою з аргентинцем Майданою. Над чим довелося найбільше попрацювати?

- Можна сказати як над «фізикою», так і над тактикою, - розповів боксер для газети «Спортивка». - Загалом, при підготовці до кожного поєдинку я концентруюся на всьому. До кожного суперника готуюся однаково. Можливо, в якійсь мірі саме тренування змінюється, а підготовка - ні. Вважаю, що я був у хорошій формі і добре підготувався до поєдинку: як фізично, так і психологічно. Підготовку до бою з Майданою повністю провів у Німеччині.

- Що головне для професійного боксера у підготовці до бою?

- Не травмуватися і не хворіти.

- Зважаючи на те, що Майдана – вмілий панчер, як підбиралися спаринг-партнери?

- Боксери підбиралися не панчери, а ті, які мають подібну манеру ведення бою.

- Послужний список аргентинця (24 нокаути у 25 поєдинках) говорив про те, що у нього не було серйозних суперників?

- До цього бою аргентинця ніхто не бив, тому Майдана ще не відчув, що таке хороші бої з хорошими боксерами. Він не проводив боїв з боксерами з топ-десятки. Але він робив нокаути із боксерами середнього рівня. Тому вважаю його ризикованим боксером. Попри це, з ним не можна йти у ва-банк, бо єдиний його удар може завершитися фатально для суперника. З ним треба працювати тактично і тримати дистанцію, що і я зробив. В загальному, мені вдалося йому нав’язати свою манеру бою.

- Кому присвятив цю перемогу?

- Самому собі і довів своєму клубу (Universum Box Promotion), що я не тільки хороший боксер, а й маю характер, волю до перемоги і «голими руками» мене не взяти. Тепер зрозуміли хто такий Котельник.

- Ти бачиш якісь підстави, аби надати Майдані шанс провести матч-реванш?

- Якщо на цьому настоять мої менеджери і будуть хороші умови, то не бачу в цьому проблеми. Чому відмовлятися?

- Андрію, зі сторони склалося враження, що бій проти Майдани - найважчий у твоїй кар’єрі. Можеш з цим погодитися?

- По одному 9 раунду з Майданою не можна судити, що для мене це був важкий бій. Всі звикли, що Котельник виходить і всіх б’є, але й є таке, що тебе б’ють. З цим треба змиритися, адже це професійний бокс. Це був один із важких поєдинків. Не вважаю, що з Гевіном Різом був легкий бій, з Норіо Кімурою було непросто. Також багато моїх важких поєдинків не показували по телебаченню. З тим же Джуніором Віттером був важкий бій, з Мохаммедом Абдуллаєвим. Тоді я не був чемпіоном світу і можна сказати, що тепер інші поєдинки, інший рівень. Бій на бій не схожий. Загалом, вважаю, що найважчі бої у мене попереду.

- Які плани і наміри після захисту титулу?

- У першу чергу – відпочинок. А наступний поєдинок планую провести у червні-липні. Є підстави сподіватися, що мій наступний бій відбудеться в Америці в знаменитому «Медісон Сквер Гарден», проте конкретну інформацію дати ще не можу. Якщо нічого не зміниться і наступного разу боксуватиму в Америці, найімовірніше, моїм суперником буде Дмитро Саліта.

- Андрію, повернемось у твоє дитинство. Чи правда, що ти займався футболом і з секції тебе вигнали через бійку?

- Було таке... Я став боксером, хоча футбол мені теж подобається. Гадаю, таких результатів, як у боксі, у футболі я б ніколи не досягнув. Хоч багато хто казав, що з мене міг бути хороший футболіст... Футбол я люблю, граю у нього. Боксу це не заважає.

- Твоє дитинство солодким не назвеш...

- Я виріс на вулиці. Я був бідним і усього досягнув сам. Не можу сказати, що зараз багатий, але завдяки боксу маю хороші знайомства, добрі контакти, ні в чому собі не відмовляю... Я переживав тяжкі періоди - фінансові, фізичні, психологічні. Навіть хотілося з тим усім покінчити... Але характер і терпіння врешті-решт привели до перемог. Добре, що ще в дитинстві я навчився заробляти якусь копійку...

- Як саме?

- Коли мені було 10 років, я мив машини. Авто зупинялося на перехресті, і ми, малі хлопці, мили вікна. За це мали кілька копійок. Також я продавав морозиво на стадіоні «Дружба», який тепер називається «Україна». Тоді там ще ринок був.

- Боксерські рукавички ти вподобав в спортінтернаті, де працювали твої батьки?

- Я ходив туди на всі види спорту - теніс, плавання, бокс, але залишився в боксі. Чому? Я був малий, на мене ніхто не звертав уваги. Мабуть, хотілося це змінити...

- У чому ще, крім боксу, вважаєш себе професіоналом?

- В організації змагань, різних спортивних заходів, тобто можу бути непоганим менеджером. Уже відбулося два міні-футбольні турніри та п’ять дитячих боксерських турнірів на мої призи. Здається, виходило непогано.

- Ти побував у багатьох країнах світу. Де найбільше сподобалося?

- В Австралії. Там дуже чисто, і усе якось розкладено по правилах і пунктах. Дуже сподобався Сідней. А в Німеччині, де я часто буваю, зовсім інший менталітет. Мені здається, що там тяжкі люди... З німецьких міст мені найбільше до вподоби Гамбург, що є для мене другим домом. Там почуваюся вільно. А ще мені подобається Уельс - він гарний по-своєму.

- До Австралії особливі симпатії через олімпійську медаль? Кажуть, у Сіднеї тобі вирвали зуб - «на фарт»...

- Так (сміється). Зуб болів, і оскільки часу на лікування не було, його довелося вирвати. Мені порадили покласти його під подушку, буцімто «на фарт». Потім прибиральниця його викинула, але кілька днів я так спав. І завоював срібну медаль.

- Якій кухні надає перевагу Андрій Котельник?

- Усім, адже вважаю, що кожна має свою «родзинку»: і українська, й італійська, і грецька, і японська з китайською...

- Часто спортсмени, досягнувши певних вершин, перебираються жити за кордон. Перший галицький чемпіон-професіонал залишиться вірним Львову?

- Люблю своє місто, адже я корінний львів’янин. Тут моя сім’я, мій дім. Прописку міняти не збираюся, але на одному місці довго сидіти теж не можу...

Богдан Пастернак

Портал Українського Боксу

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Котельник: з мене міг бути хороший футболіст

Останні новини

Паралімпійські ігри. Медалі

Вибір редактора

Мічел: Циганков провів чудову гру