Сьогодні в першій домашній грі турніру за право залишитися в Дивізіоні А збірна команда України обіграла Естонію з рахунком 71:64. Після матча своїми враженнями ділилися тренер Валентин Мельничук і гравець збірної Кирило Фесенко.
Валентин Мельничук:
Головна проблема нашої команди в тому, що вона абсолютно нова й у нас немає таких досвідчених гравців, як у збірних Угорщини та Естонії, котрі грають перші скрипки у своїх клубах. Те ж стосується й команди Чехії. Доводилося вирішувати проблему, запрошуючи хлопців, які або ніколи не грали за збірну, або, якщо й грали, то не більше десяти хвилин. На жаль, я не чарівник, щоб за такий короткий строк зробити команду, в яку гравці прибували по мірі, скажімо так, звільнення... Повірте, за такої ситуації налагодити тактичні взаємодії, як в захисті, так і в нападі, не так просто. В окремі дні ми працювали дуже добре, але іноді давався взнаки наш менталітет. Відбулося це і в першій грі зі збірною Угорщини, коли першу половину ми відіграли досить добре, на хорошому рівні, а потім, у певний момент обірвалася якась важлива пружинка, і нічого не допомогло. Слава Богу, що сьогодні подібного не трапилося, тому що, коли я побачив паніку серед гравців, здалося, що все повториться. Але вони витримали, довівши, що є справжніми чоловіками. Це дуже важливо, тому що баскетбольний матч – це війна, на якій присутні три судді, що дозволяють воювати в межах певних правил… Я подякував своїм гравцям за перемогу і сподіваюся, що вона дасть нам додатковий імпульс, щоб тренування в коротких проміжках між матчами проходили на ігровому рівні, на ігрових швидкостях. Лише так можна сподіватися на перемоги над іншими командами…
Щодо проблеми третього номера, з якою ми зіштовхнулися, то тренерський штаб прийняв рішення закривати проблемну позицію за рахунок першого-другого номерів, можливо, в наступній грі на паркеті з’явиться Максим Пустозвонов, котрий чесно, наполегливо працює на тренуваннях. З іншого боку, Онуфрієв наприкінці матчу зіграв так, як ми цього від нього чекали після минулорічних успішних ігор. Його вирішальні кидки надихнули команду в тяжку хвилину…
Хочу сказати, що й Салтовець, і Лукашов посилили команду. Я вже не раз повторював, якби я знав Олега минулого року, бачив його у грі, ми б не опинилися в ситуації боротьби за виживання, тому що він боєць, лідер, який змушує працювати тих, хто з ним поруч. Чули б ви, що Олег казав одній нашій «зірці» після її невдалих дій у захисті! Тут і тренер непотрібен. В Лукашова я завжди вірив, шкода, що він не зміг допомогти нам в Угорщині.
Але поки що важко сказати, чи вирушать з нами до Чехії Гладир та Ліщук.
Кирило Фесенко:
Приємно, що виграли, хоча, звісно, десь провалилися, але в цілому грали непогано, особливо в захисті. Був складний момент у третій чверті, однак потім прийшло розуміння того, що граємо в Києві, перед своїми вболівальниками і просто не маємо морального права програти естонцям дома. В плані індивідуальної майстерності окремих гравців наша команда, гадаю, сильніша за інші команди групи, нам залишилося лише зігратися, і тут Валентин Федорович абсолютно правий.