Олена Бондаренко поки успішно виступає на ювілейному ХХ Кубку Кремля. Вона подолала бар'єри уже другого кола  в одиночному розряді перегаравши росіянкиу Надю Петрову.Про враження від зіграних зустрічей, а також про плани на міжсезоння і мрію потрапити на підсумковий турнір в 2010 році українська тенісистка розповіла "Чемпионат.ру" в інтерв'ю, ще до перемоги над Петровою.

- Олена, як розцінюєте свій парний матч проти дуету Чакветадзе / Павлюченкова? Ви виграли досить легко, але, можливо, були якісь труднощі?

- У принципі, я вважаю, що непогано грали всі вчотирьох. Дівчата нечасто один з одним грають, і ми з Галею [Воскобоєва] нечасто граємо разом, тому що я весь час грала зі своєю сестрою. Перший сет всі придивлялися, у кого що виходить, хто що робить. У другому сеті ми спочатку програвали 0:2, але потім почали робити якісь комбінації. У принципі, згодом ми зігрались і відчували гру добре.

- А чому ваша сестра Катя не приїхала разом з вами до Москви, а вирішила зіграти на турнірі в Люксембурзі?

- Вона за своїми особистими міркувань не приїхала (посміхається).

- А чому ви вирішили грати саме з Воскобоєвою? Ви були раніше добре знайомі?

- Ми з Галею знайомі з дитинства, ще по дітях грали разом. Вона приїжджала до нас на Україну, і, в принципі, ми грали з нею ще тоді, коли я з Катею не потрапляла в основні сітки. Катя адже молодший за мене. А з Галею ми знаємо один одного досить добре і ось зараз, коли були в Китаї, домовилися зіграти тут разом.

- У середу ви граєте одиночний матч проти Надії Петрової. Вашу минулу зустріч в Цинциннаті в цьому році ви впевнено виграли - 6:2, 6:3. Який у вас настрій на цей матч? Вже розробили план на гру?

- Тактичний план я ще не придумала. У принципі, нічого особливого й не придумаєш, тому що з Надею ми грали вже не один раз. І вона знає добре мою гру, і я знаю її добре. Мені здається, саме головне грати в свою гру, показувати свій теніс. І я думаю, що в мене все вийде. Головне, від себе не робити помилок, а там вже подивимося.

- Ви вже не раз бували в Москві. Вам подобається місто? Може бути, є улюблені місця, куди ви завжди приходите?

- Ви знаєте, цього року я вперше потрапила на Червону площу. Якось у мене раніше постійно не вистачало на це часу. Бувало, приїдемо, зіграємо і одразу їдемо додому. До того ж, кінець сезону, всі втомлені, і, виходить, я багато чого тут не бачила. Цього року хочеться побачити все, в музей сходити. Звичайно, я в Москві багато де була, я ж і у Насті Родіонової якийсь час жила, і вона водила мене по деяких місцях в Москві. Але улюблених місць у мене поки що немає.

- Розкажіть про подальші плани. Чи будете ще де-небудь грати? А якщо ні, то що будете робити в кінці сезону, як будете готуватися до наступного року?

- Ні, це в мене вже останній турнір. Спочатку відпочину трошки. Хочу поїхати до Венеції. Не хочеться далеко летіти, адже можна було поїхати кудись засмагати, а сонце ми бачимо часто, а далекі перельоти мене якось не надихають. До того ж, я завжди хотіла потрапити до Венеції і думаю, що поїду туди днів на 4-5.

Перші два-три тижні після цього я буду вдома, тренуватися з Катею. Нас тренує мама. А потім у нас планується збір з українською командою. Будемо в Харкові, і пізніше я полечу до Австралії.

- Якщо згадати цей сезон, то як ви його оцінюєте?

- Кінцівкою року, можна сказати, я задоволена, а початок сезону мені не сподобалося. Після Австралії американська серія була по-справжньому жахливою. Саме цей період був найскладнішим, звичайно, я була незадоволена собою. А в принципі, надалі, починаючи із грунтового сезону, я задоволена своєю грою, своїми результатами. Могло б бути і краще, але сама винна. Що вдієш.

- Ви добре зіграли в Мадриді, набрали відмінну форму, потім слідом дійшли до фіналу у Варшаві, але поступилися Олександрі Дулгер. Як мені здається, ця суперниця значно нижче від вас класом. Чому програли? Хвилювання?

- Було багато чого. Дуже сильно хотілося виграти, це було, це заважало. До того ж були вкрай погані погодні умови. Наш матч переносили чотири рази, то сніг, то град, то дощ, то ще щось. Расконцентрація в третьому сеті через це сильно перешкодила, підвели нерви. Та й у першому сеті я могла виграти, але для мене стало несподіваним, що суперниця покаже такий хороший теніс.

- Ви довгий час були першою ракеткою України, але після вдалого виступу Каті на US Open вона обійшла вас в рейтингу. Не викликало чи це якусь ревнощі чи щось в цьому роді?

- Це все закономірно. Я за Катю дуже рада, і мені здається, вона вже давно повинна була прорватися, піднятися в рейтингу. Звичайно, тепер у мене є додатковий стимул піднятися, повернутися до топ-20. Буду старатися.

- Тобто ви зовсім не зазнали й краплі ревнощів? У вас зовсім немає конкуренції між собою?

- Я думаю, такого вже немає. Мені вже не 19 років, я рада за Катю, вона моя сестра. Тим більше я тільки рада, якщо вона буде далі підніматися. Я бачу, що в неї є великий потенціал і для його реалізації є можливості. Вона сильніше і могутніше мене за своєю структурою, так що, може, так і має бути.

- Разом у минулому році ви виграли Australian Open. Пригадуєте цю перемогу, скажімо, обідаючи за столом?

- Ні, дуже рідко. Цей рік у нас в парі склався невдало. Ми засмучуємося, коли у нас щось не виходить, але рідко згадуємо минулі перемоги. Ми живемо сьогоднішнім днем і прагнемо налагодити те, що трапляється сьогодні, а не думати про те, що було рік тому.

- Ви заявил, що вам дуже б хотілося коли-небудь обіграти сестер Вільямс у фіналі турніру "Великого шолома". Це правда чи все-таки в пресі сильно перебільшили?

- Це легке перебільшення, такого, як мені здається, ми ніколи й не говорили. Я думаю, що не принципово, кого обігрувати. А з ними ми грали на Олімпіаді в минулому році в півфіналі. Дуже складно з ними грати на таких стадіях - у півфіналі, у фіналі, тому що вони показують зовсім інший теніс. Їх дуже важко обіграти, будемо реально дивитися на речі.

- Інший теніс полягає в якихось особливих швидкостях, в силі?

- Так. Якщо перше коло вони можуть грати розхлябано, неуважно, то вже в фіналі, півфіналі треба стрибнути вище голови, щоб з ними боротися на рівних.

- Але ви в Пекіні зіграли з ними три сети ...

- Так, було прикро, адже в другому сеті було 4:4. А в третій партії у нас не було шансів. Це все, мабуть, бачили.

- Частенько на турнірах WTA перед стартом змагань проводяться вечірки для гравців, під час турнірів проходять різні розважальні і розважальні заходи. Хтось пече пироги, хтось кудись їздить на екскурсії і так далі. Що для вас за останній час було найбільше запам'ятався?

- Останнім часом ми взагалі нікуди не ходили. Те Катя грає, то я граю, то парні матчі. Ми нещодавно були в Японії, і постійно треба було виїжджати в місто, щоб щось подивитися, але у нас постійно не виходило. То треба було грати однієї, то іншої. Але ж ми дивимося матчі один у одного, так що ніяких яскравих вражень не було.

- Ви обов'язково дивіться матчі один одного?

- Якщо не грає хтось з нас наступним заходом, то я завжди  йду дивитися матч.

- Після цього ви зустрічаєтеся і аналізуєте, радитеся?

- Дивлячись який матч. Якщо весь матч складався добре, Катя добре грала і навіть якщо програла, то я намагаюся її просто підбадьорити, сказати, що вона здорово діяла. Адже якщо я бачу, що в неї є гра, то навіщо її навантажувати своїми порадами? Якщо я бачу якісь недоробки, то завжди підкажу, може, навіть покричить. Всяке буває.

- Ви любите старі радянські фільми. Які саме? "17 миттєвостей весни", "Іронію долі" чи, може, "Карнавал"?

- Я завжди дивлюся "Іронію долі". Кожен рік, і навіть коли ми були в Австралії, закачали собі цей фільм і дивилися його на Новий рік. Я люблю російські комедії. Я багато разів дивилася "Особливості національного полювання". У принципі, всі веселі російські старі фільми приємно подивитися.

- Чи є у вас якісь чіткі плани на наступний рік? Скажімо, увійти в топ-10 або виграти якийсь турнір.

- Так, моя команда сказала, що мені зарезервовано місце у вісімці найсильніших, так що будемо працювати.

- Тобто в наступному підсумковому турнірі Олена Бондаренко буде брати участь?

- Хоча на сьогоднішній момент це виглядає як мрія, але буду прагнути до вищих цілям!