Це не стаття про пароолімпійців та інших, кому не позаздриш зі здоров'ям. Якщо ми б вміли оцінювати ці безсумнівно незамінимі та дорожезні ліві ноги то продавали б їх за шалені гроші. А так залишається лише насолоджуватись ними та заздрити таланту від Бога.

10. Філліп Коку

Коку був би не останнім у рейтингу гравців із найдовшим носом...

Філліп Коку – нідерландський універсальний півзахисник, здатний зіграти як у захисті, так і в атаці.
Початок кар’єри пройшов в клубах АЗ та "Вітесс", після чого перейшов до ПСВ з Ейндховена, де заявив про себе в повний голос і на міжнародній арені. В 1998 році перейшов до "Барселони", де впродовж шести років був ключовим півзахисником. В 2004 році повернувся до ПСВ, де тричі став чемпіоном Нідерландів і дійшов до 1/2  фіналу Ліги Чемпіонів сезону 2004/2005, що було беззаперечним успіхом.

В кінці кар’єри пограв в ОАЕ, після чого перейшов на тренерську роботу в збірній Нідерландів і рідному ПСВ.

Зіграв 101 матч і забив 10 голів за національну збірну Нідерландів, у складі якої грав на чемпіонатах світу 1998 (4-е місце) і 2006 років, а також на чемпіонатах Європи 1996, 2000 і 2004 років. На Євро 2004 був капітаном збірної.

Клуби: АЗ Алкмаар (1988-1990, 50 матчів/7 голів), Вітесс (1990-1995, 137/25), ПСВ (1995-1998, 95/31), Барселона (1998-2004, 205/31), ПСВ (2004-2007, 94/23), Аль-Джазіра, ОАЕ (2007-2008, 17/4)

Найголовніші досягнення: Чемпіон Нідерландів – 1997, 2005, 2006, 2007 (ПСВ), чемпіон Іспанії – 1998 (Барселона), володар Суперкубку Європи – 1998 (Барселона).

9.Альваро Рекоба

Рекобу тіль-то і пам'ятають за його ногу... Більше ні за шо...

Альваро Рекоба – уругвайський нападник, яскраво виражений лівша. Його найбільш сильні сторони - дрібблінг, швидкість, контроль м'яча, пас і точний сильний удар з лівої ноги. Майстер штрафних ударів. Будучи одним з найобдарованіших гравців свого покоління, повною мірою свого таланту Рекоба так і не реалізував.

Рекоба почав свою кар'єру у скромному клубі "Данубіо" з Монтевідео. Погравши кілька років у молодіжній команді, в основному складі дебютував у сезоні 1994-1995 рр. у віці 16 років і відразу прикував загальну увагу до своєї фантастичної лівої ноги. Вже через два роки талановитого юнака переманив один з найуспішніших уругвайських клубів - столичний "Насьональ", де він провів сезон 1996-1997. Після закінчення сезону його купив італійський "Інтернаціонале". У 1999 році він був відданий в оренду в "Венецію", де в 19 матчах забив 11 голів. Після цього Рекоба повернувся в "Інтера", де провів найкращі роки своєї кар’єри. Після "Інтера" були "Торіно", грецький "Паніоніс" та повернення до рідного "Данубіо".

В збірній Уругваю Альваро зіграв 69 матчів, забив 11 м’ячів. Прийняв участь в чемпіонаті світу з футболу в 2002 році в Японії і Кореї, де забив гол, з пенальті, в ворота збірної Сенегалу.

Клуби: Данубіо Уругвай (1993-1995, 31/32), Насьональ (1996-1997, 27/30), Інтер (1997-2008, 176/53), Венеція (1999, 19/11), Торіно (2007-2008, 22/3), Паніоніс (2008-2009, 19/4), Данубіо (з 2009)

Досягнення: Чемпіон Італії – 2006, 2007, володар Кубку УЄФА – 1998.

8. Іккер Касільяс

Помітили?! В кадрі лише ліва нога...!

Ікер Касільяс Фернандес – іспанський воротар, віце-капітан футбольного клубу "Реал Мадрид" і капітан збірної Іспанії.

Касільяс народився в Мадриді в 1981 році і всю свою кар'єру провів в "Реалі", куди потрапив у 8-річному віці. Касільяс виступав у складі іспанських збірних, які перемогли в Кубку Меридіану і молодіжній першості світу в 1999 році. У сезоні 1999/2000 Касільяс заявив про себе в повний голос - він замінив травмованого Бодо Іллгнера і допоміг мадридцям перемогти у фіналі Ліги чемпіонів УЄФА з "Валенсією". Незабаром Касільяс розгубив форму, що дозволило Сесару стати основним воротарем "Реала", але Ікер повернув собі місце в стартовому складі, замінивши ветерана у фіналі Ліги чемпіонів УЕФА-2001/02 з "Байєром". Вийшовши на поле, Касільяс зробив серію прекрасних "сейвів" і допоміг "Реалу" виграти з рахунком 2:1. Сезон 2002/03 кіпер знову провів у статусі першого номера, і не втрачає цього статусу по сьогоднішній день.

В складі збірної Іспанії провів 101 матч, пропустив 57 м’ячів. В якості запасного воротаря брав участь на ЄВРО-2000, де так і не вийшов на поле. Два роки опісля, на чемпіонаті світу в Японії та Кореї, Касільяс дебютував у фінальних турнірах чемпіонатів світу (матч проти Парагваю), став основним голкіпером збірної і героєм гри з ірландцями - перемога іспанців з пенальті дозволила їм вийти до чвертьфіналу. Був основним голкіпером збірної на ЄВРО-2004 та ЄВРО-2008, де був капітаном збірної і виграв золоті медалі.

Клуби: Реал (з 1999)

Досягнення: Чемпіон Іспанії – 2001, 2003, 2007, 2008, переможець Ліги Чемпіонів УЄФА – 2000, 2002, володар Суперкубку УЄФА – 2002, Міжконтинентального кубку – 2002, чемпіон Європи – 2008.

7. Арьєн Роббен

На фото одразу помітно, яка нога в гравця краще...

Арьєн Роббен – нідерландський  вінгер, один з найбільш швидкісних футболістів Європи, пробігає 100 метрів за 10,9 секунд.

Розпочав кар’єру в "Гронінгені", де після закінчення свого першого ж сезону, 2000/2001 був названий гравцем року. Влітку 2002 року Роббен був куплений клубом ПСВ Ейндховен, який заплатив за трансфер вінгера 3,9 млн євро.

Після закінчення сезону 2002/2003 його назвали гравцем року в ПСВ разом з нападаючим Матея Кежманом, з яким Роббен створив тандем в атаці команди. Влітку 2004, Роббен був куплений англійським "Челсі" за Роббена 18 млн євро.

Роббен був змушений пропустити початок свого першого сезону в Англії через травму і в першому сезоні провів лише 18 матчів і забив 7 голів. У чемпіонаті 2005-2006 Роббен провів вже 28 матчів і забив 6 голів, чим допоміг своєму клубу виграти чемпіонат Англії. У 2006 році в "Челсі" перейшов Міхаель Баллак. З його приходом головний тренер "аристократів" Жозе Моуріньо змінив схему, ставши використовувати трьох центральних півзахисників і відмовившись від послуг вінгера, тому Роббен став рідше потрапляти в основний склад і влітку 2007 року перейшов до "Реалу" за 36,55 млн євро. Після виходу з "Реала" бразильця Робіньо, Роббен став набувати все більшу роль у грі "Реала".Проте після того, як у грудні 2008 року Бернд Шустер був замінений на посаді тренера "Реала" Хуанде Рамосом, новий наставник не бачив Роббена у складі. Через це, а також через постійні травми, Роббен за два сезони провів лише 40% матчів "Реалу" і влітку 2009 року, після купівлі "Реалом" Кріштіану Роналду і Кака, Роббен був виставлений на трансфер.

Незабаром Роббен був куплений "Баварією" за 25 млн євро, де в даний момент демонструє чудову форму. Саме завдяки Роббі клуб майже вийшов у фінал Ліги Чемпіонів та виграв чемпіонат Німеччини.

У складі збірної Нідерландів Роббен провів 45 матчів, забив 11 голів. Брав участь в ЄВРО-2004, де забив вирішальний пенальті у післяматчевій серії з Швецією, вивівши Нідерланди в півфінал.

У 2006 році Роббен поїхав у складі збірної на чемпіонат світу. У першій для голландців грі мундіалю, з Сербією, Роббен на 18-й хвилині забив єдиний гол у зустрічі, за що був визнаний гравцем матчу. На Євро 2008 Роббен їхав не твердим гравцем основного складу. У матчі з Францією Роббен, який вийшов на заміну, забив гол, а його команда перемогла 4:1.

Клуби:  Гронінген (2000-2002, 46/8), ПСВ (2002/2004, 56/17), Челсі (2004/2007, 67/15), Реал (2007/2009, 50/11), Баварія (з 2009)

Досягнення:  Чемпіон Нідерландів – 2003, чемпіон Англії – 2005, 2006, чемпіон Іспанії – 2008.

6. Крістіан Вієрі

В кадрі непомітно, як Крістіан обійняв Філліпо лівою ногою

Крістіан Вієрі – італійський, з австралійськими коріннями, нападник таранного типу.

На зорі кар’єри змінив чимало другорядних італійських клубів, поки в 1996 році не опинився в "Ювентусі". З "Ювентусом" Вьєрі дійшов до фіналу Ліги Чемпіонів-1997. По завершенні сезону форвард відправився до мадридського "Атлетіко", де проявив свій талант в повній мірі. Ставши кращим бомбардиром першості, він знову нагадав про себе на батьківщині і за рік повернувся до римського "Лаціо". У 1999 році його трансфер з "Лаціо" в "Інтер" за 90 млн лір (48,5 млн доларів) зробив його найдорожчим гравцем світу.

Цей трансфер також залишається по сьогоднішній день найдорожчим трансфером Інтера. І Вієрі відробив вкладені в його купівлю гроші, впродовж кількох сезонів практично самотужки тягнувши "Інтер". У 2005 р. перейшов до "Мілана", але через конфлікт з керівництвом клубу змушений був покинути його. Потім були "Монако", "Аталанта", "Фіорентина" і знову "Аталанта". Але в жодному клубі Крістіан не проявив своїх кращих якостей. У жовтні 2009 року оголосив про завершення своєї кар'єри.

В збірній Італії провів 49 матчів, забив 23 м’ячі. Брав участь в Чемпіонаті Світу 1998 та 2002 років,ЄВРО-2000.

Клуби: Прато (1989-1990, 7/1), Торіно (1990-1992, 6/1), Піза (1992-1993, 18/2), Равенна (1993-1994, 32/12), Венеція (1994-1995, 29/11), Аталанта (1995-1996, 19/7), Ювентус (1996-1997, 23/8), Атлетіко (1997-1998, 24/24), Лаціо (1998-1999, 22/12), Інтер (1999-2005, 144/103), Мілан (2005, 7/1), Монако (2006, 7/3), Аталанта (2006-2007, 7/2), Фіорентина (2007-2008, 26/6), Аталанта (2008/2009, 9/2).

Досягнення: Чемпіон Італії – 1997, володар Суперкубку Європи – 1997, володар Кубку Кубків – 1999, кращий бомбардир чемпіонату Іспанії 1997, кращий бомбардир чемпіонату Італії – 2003.

5. Роберто Карлос

Без коментарів

Роберто Карлос – лівий захисник, відомий своїми швидкісними даними (100 метрів Роберто Карлос пробігав менш, ніж за 11 секунд) і особливо сильними дальніми ударами, з яких забив чимало голів, у тому числі зі штрафних.

Володар світового рекорду за силою удару і швидкості польоту м'яча - 198 км/год. Штрафні Роберто Карлос виконував зовнішньою стороною стопи, через що траєкторія польоту м'яча завжди різноманітна.

Роберто Карлос - вихованець клубу "УНІАН Сан-Жоан", ускладі якого він дебютував у 1990 році. У січні 1993 року Роберто Карлос перейшов до "Палмейрас", де швидко став гравцем основного складу, вигравши з клубом два чемпіонати Бразилії і два чемпіонату штату Сан-Паулу.

У липні 1995 року він перейшов до міланського "Інтера", який заплатив за трансфер бразильця 3,5 млн євро.

Головний тренер команди, Рой Ходжсон, використав його на місці лівого півзахисника. У липні 1996 року Роберто Карлос був куплений іспанським клубом "Реал Мадрид" за 6 млн євро.

В "Реалі" Роберто Карлос провів найкращі роки кар’єри, виграв все, що можна було виграти, зокрема тричі перемагав в Лізі Чемпіонів. Влітку 2007 Роберто Карлос перейшов до "Фенербахче", де провів два с половиною роки.

В грудні 2009 Роберто Карлос підписав дворічний контракт з "Корінтіанс", з яким мріє виграти Кубок Лібертадорес – трофей, якого в нього ще немає.

В складі збірної Бразилії провів 125 матчів, забив 11 м’ячів. Вигравав Чемпіонат Світу-2002, Кубок Конфедерацій та двічі Кубок Америки.

Клуби: Уніао Сан-Жоан (1990-1993, 33/10), Палмейрас (1993-1995, 44/5), Інтер (1995-1996, 30/5), Реал (1996-2007, 370/47), Фенербахче (2007-2010, 65/6), Корінтіанс (з 2010)

Досягнення: чемпіон Бразилії – 1993, 1994, чемпіон Іспанії – 1997, 2001, 2003, 2007, переможець Ліги Чемпіонів УЄФА – 1998, 2000, 2002, володар Суперкубку УЄФА – 2002, володар Міжконтинентального кубку – 1998, 2002, чемпіон світу – 2002, володар Кубку Америки – 1997, 1999, володар Кубку Конфедерацій – 1997.

4. Райан Гіггз

Щойно Гіггз забив. Лівою!

Райан Гіггз – валійський футболіст, півзахисник англійського клубу "Манчестер Юнайтед", колишній гравець збірної Уельсу.

Гіггз дебютував за "Манчестер Юнайтед" у сезоні 1990/1991, а починаючи з сезону 1991/1992 став регулярним гравцем основи. Гіггз залишається володарем клубного рекорду за кількістю офіційних матчів за "Манчестер Юнайтед", а також за числом трофеїв, виграних одним гравцем.

З 1992 року він виграв 11 чемпіонських титулів Прем'єр-ліги, чотири Кубки Англії, три Кубка Ліги, дві Ліги чемпіонів, Міжконтинентальний кубок і Клубний чемпіонат світу.

Також має медалі фіналіста Ліги чемпіонів, двох Кубків Англії та двох Кубків Ліги, а також чотири срібні медалі Прем'єр-ліги. В останні роки Гіггз часто виходив на поле з капітанською пов'язкою, особливо в сезоні 2007/08, більшу частину якого основний капітан Гарі Невілл був відсутній через травми. Гіггз також є єдиним гравцем, що забивав у всіх сезонах Прем'єр-ліги.

За не найсильнішу збірну Уельсу провів 64 матчі, забив 12 м’ячів, але в жодних великих турнірах участі не приймав.

Клуби: Манчестер Юнайтед (з 1990)

Досягнення: Чемпіон Англії – 1993, 1994, 1996, 1997, 1999, 2000, 2001, 2003, 2007, 2008, 2009, переможець Ліги Чемпіонів УЄФА – 1999, 2008, володар Суперкубку УЄФА – 1991, володар Міжконтинентального кубку – 1999, переможець Клубного Чемпіонату світу – 2008.

3. Рауль Гонсалес

Щоб краще їхалось по газону краще починати падати із лівої ноги...

Рауль Гонсалес, більш відомий як Рауль – іспанський нападник, капітан мадридського "Реала", у минулому був також капітаном національної збірної Іспанії, але не викликався до неї вже більше чотирьох років.

Батько Рауля був пристрасним шанувальником мадридського "Атлетіко", клубу, в якому заграв Рауль після нетривалого періоду в команді "Сан Крістобаль".

Проте, в "Атлетіко" талант футболіста не оцінили, тому Рауль опинився в "Реалі", де і провів на даний момент всю свою кар'єру.

Вважається одним з кращих нападаючих в світовому футболі. Основна позиція на полі - "під нападниками".

Незважаючи на це, є кращим бомбардиром іспанської збірної за всю її історію.

Вважає за краще діяти в підігравання і давати більше місця партнерам по атаці. Забивши гол 15 лютого 2009 в матчі 23-го туру чемпіонату Іспанії у ворота "Спортинга" з Хіхона, став кращим бомбардиром в історії цього клубу. Він обійшов за кількістю голів легендарного Альфредо Ді Стефано.

За збірну Іспанії провів 102 матчі, забив 44 м’ячі. Брав участь в Чемпіонатах світу 1998, 2002 і 2006 років, ЄВРО-2000 та ЄВРО-2004.

Клуби: Реал (з 1994)

Досягнення: Чемпіон Іспанії – 1997, 2001, 2003, 2007, 2008, переможець Ліги Чемпіонів – 1998, 2000, 2002, володар Суперкубку УЄФА – 2002, володар Міжконтинентального кубку – 1998, 2002, кращий бомбардир чемпіонату Іспанії – 1999, 2001, кращий бомбардир "Реалу" за всю історію, кращий бомбардир збірної Іспанії за всю історію.

2. Ліонель Мессі

В цей момент ліва нога Ліонеля біля воріт суперника робить хет-трик...

Ліонель Мессі – аргентинський футболіст, який виступає за іспанську "Барселону" і збірну Аргентини.

ЗМІ часто називають його "новим Марадоною". Один з найбільш технічно обдарованих футболістів сучасності.

Мессі - чемпіон світу серед молоді 2005 року (кращий гравець і кращий бомбардир турніру). У "Барселоні" тричі ставав чемпіоном Іспанії. У сезонах 2007 і 2009 був визнаний кращим гравцем чемпіонату Іспанії. У 2005 і 2007 рр.. визнаний кращим гравцем року в Аргентині.

Також дворазовий переможець Ліги чемпіонів і кращий бомбардир Ліги в 2009 році. У 2009 році Ліонель Мессі був визнаний кращим футболістом року в клубному європейському футболі за версією УЄФА і найкращим нападаючим Ліги чемпіонів. Мессі володар "Золотого м'яча" 2009 року як кращий футболіст Європи.

19 грудня 2009 в Абу-Дабі Мессі став чемпіоном світу серед клубів, забив переможний гол у фінальному матчі. 21 грудня Ліонель Мессі отримав ще одну нагороду, "Діамантовий м'яч", ставши кращим футболістом 2009 року за версією ФІФА. Зважаючи на молодий вік і блискучу форму, можна припустити,що головні досягнення Мессі ще попереду.

За збірну Аргентини провів 44 матчі і забив 13 м’ячів. Брав участь в Чемпіонаті світу-2006 та Олімпійських Іграх-2008.

Клуби: Барселона (з 2004)

Досягнення: Чемпіон Іспанії – 2005, 2006, 2009, переможець Ліги Чемпіонів УЄФА – 2006, 2009, володар Суперкубку УЄФА – 2009, переможець Клубного Чемпіонату світу – 2009, володар "Золотого м’яча" – 2009, Олімпійський чемпіон – 2008.

1. Рівалдо

Рівалдо заплющив очі і мріє про другу ліву ногу... Ярмоленко також...

Рівалдо – бразильський футболіст, який грає на позиції атакуючого півзахисника і нападника.

Кращі роки бразильського етапу своєї кар’єри Рівалдо провів в складі "Корінтіанса" і "Палмейраса".

З останніми Рівалдо виграв чемпіонат Бразилії, це відбулося в 1994 році.У 1996-му бразилець, як і багато його колег перебрався до Європи в іспанське "Депортіво". Там він провів блискучий сезон 1996/97, забив 21 гол в 41 матчі і футболіста миттєво купила знаменита "Барселона", заплативши за трансфер величезну на ті часи суму в 26 мільйонів доларів.

Протягом наступних двох сезонів "Барса" обидва рази вигравала Ла Лігу, а її кращий гравець ставав другим голеадором турніру.

1999-й став щасливим роком для Рівалдо - півзахисник був визнаний кращим футболістом світу за версією ФІФА. Сезон 1999/00 склався неоднозначно - бразилець знову зайняв друге місце серед бомбардирів чемпіонату Іспанії і забив 10 голів у Лізі Чемпіонів, але його команда виступила невдало і насилу змогла зачепитися за місце в самому значимому європейському турнірі на наступний рік.

У 2002 році Рівалдо залишив "Барселону", не знайшовши спільну мову з Луї Ван Галем і перебрався до "Мілана", з яким виграв Кубок Італії і Лігу Чемпіонів. Проте сама кар'єра в італійському суперклубі склалася вкрай невдало, він часто був травмований і не зміг вийти на свій звичний рівень.

Через деякий час він пограв за "Крузейро", а потім повернувся до Європи, щоб виступати в складі грецького "Олімпіакоса". Бразилець грав ключову роль у завоюванні пірейскім клубом декількох чемпіонств, успішно виступав у Лізі Чемпіонів.

У 2007 році Рівалдо перейшов в столичний АЕК. Зараз дограє в ташкентському "Бунедкорі", де є символом команди.

За збірну Бразилії провів 74 матчі, забив 34 м’ячі. Учасник чемпіонатів світу 1998 та 2002 років, а також Олімпійських Ігор в 1996 році, де став бронзовим призером.

Клуби: Можи-Мірін (1992-1993, 27/9), Корінтіанс (1993-1994, 41/17), Палмейрас (1994-1996, 104/53), Депортіво (1996-1997, 41/21), Барселона (1997-2002, 157/86), Мілан (2002-2003, 22/5), Крузейро (2004), Олімпіакос (2004-2007, 70/36), АЕК Афіни (2007-2008, 29/8), Бунедкор Ташкент  (з 2008)

Досягнення:  Чемпіон Бразилії – 1994, чемпіон Іспанії – 1998, 1999, володар Суперкубку УЄФА – 1997, 2003, переможець Ліги Чемпіонів УЄФА – 2003, чемпіон Греції – 2005, 2006, 2007, чемпіон Узбекістану – 2008, 2009, чемпіон світу – 2002, володар Кубку Америки – 1999, володар Кубку Конфедерацій – 1997, володар «Золотого м’яча» - 1999.

Автор: Міша Вуйченко, для Спортаналітик.