У світі багато дивних тренерів, футболістів і суддей. До вашої уваги рейтинг найдивніших власників клубів.
10. Луїс Нікколін, "Монпельє".
Добре: відновив клуб, вклав купу грошей та вивів його у найвищий дивізіон Франції.
Погано: назвав гравця "Осера" Бенуа Педретті "педиком" за його поведінку на полі.
Дивно: Нікколін частенько сидить під час матчу одразу за головним тренером. Також президент частенько вибігає на поле, щоб взяти футболки відомих футболістів. У його колекції вже є Пеле та Марадонна.
9. Аркан, ФК "Обіліч"
Добре: вивів команду у Лігу чемпіонів за два роки.
Погано: Вивляється, Аркан не лише підкуповував матчі, а ще й погрожував суперникам фізичною розправою. За зв’язки президента із кримінальними структурами клуб було недопущено до Ліги чемпіонів.
Дивно: після того, як у 2000 році Аркана вбили його клуб зник із топу сербського футболу. Один із футболістів клубу роповідав, що за погану гру його закрили у гаражі на ніч.
8. Мауріціо Запаріні, "Палермо"
Добре: будучи президентом "Венеції" спас її від банкрутства. Ледь не вивів "Палермо" у Лігу чемпіонів цього сезону.
Погано: звільнив 15 тренерів за 15 років у "Венеції". 17 разів звільняв тренерів "Палермо". 4 рази повертав Франческо Гвідоліна.
Дивно: як його ще не звільнили?!
7. Дмітрій Пітерман – "Расінг Сантандер"/"Депортіво Алавес"
Добре: американець із українським корінням купив клуб, коли той вилетів і був на межі банкрутства.
Погано: постійно порушував іспанські закони, за що був дискваліфікований.
Дивно: щоб якось прописати себе до клубу міг прикидатися фотографом аботографом або журналістом.
6. Таксін Шинаватра, "Манчестер Сіті"
Добре: вклав великі гроші у "Манчестер сіті", зміцнив його склад та запросив відомого тренера Свена Горана Еріксона.
Погано: дуже швидко продав клуб, оскільки був засвічений у скандалах із розкраданням державних коштів будучи прем’єр-міністром Таїланду.
Дивно: купивши клуб за 81 млн, при тому, що його рахунки у Таїланді були замороженими зумів продати "Ман Сіті" за 200 млн групі аравійських бізнесменів.
5. Мануель Лопез де Лопера – "Реал Бетіс"
Добре: виходець із Севільї купив клуб у 1990 році. Здивував весь світ придбанням Денілсона за 30 млн, який зрештою нічого не показав. За своє правління зумів вивести клуб у Лігу Чемпіонів.
Погано: вилетів із клубом у другу іспанську Лігу.
Дивно: попри всі успіхи команди Лоперу не люблять у Севільї. Дуже часто вболівальники виступають проти його керівництва клубом.
4. Джіджі Бекалі, "Стяуа"
Добре: зробив із "Стяуа" потужний клуб, який часто грає у Лізі чемпіонів.
Погано: Бекалі звинувачують у расизмі, фашизмі, антисемітизмі, викраденні людей, у підкупі суддей і суперників.
Дивно: у Бекалі дуже завищена самооцінка. Він замовив собі картину "Остання вечеря", де він був намальований на місці Ісуса Христа. Також у Бекалі дуже важко складаються відносини із тренерами команд. Він звільнив наставника Крістіано Бергоді за те, що той попросив його покинути роздягальню під час стикових матчів Ліги чемпіонів із молдавським "Шерифом".
3. Лучіано Гауччі, "Перуджа"
Добре: любить свою команду і неодноразово допомагав їй грати у еліті. Дуже хотів, щоб у його команді грали жінки. Але асоціація футболу не пішла на цей крок. В свою чергу йому довелося підписати сина лівійського диктатора Каддафі, які більше гуляв по Італії ніж грав за команду.
Погано: не люби індивідуалістів у команді. Як сам виражався, купував "коней", щоб ті "бігали".
Дивно: Гауччі не пробачив Ан Джі Хвану із Південної Кореї, що той вибив збірну Італії із ЧС-2002 і в односторонньому порядку розірвав із Хваном контракт.
2. Хесус Джіль, "Атлетіко" Мадрид
Добре: тратив шалені гроші на клуб. Любив його.
Погано: звільнив 39 тренерів за 17 років. Вигнав вихованця клубу Рауля, який згодом став зіркою "Реала".
Дивно: тримав вдома крокодила. Святкував чемпіонство 1996 року проїхавшись на слоні по Мадриду.
1. Сільвіо Берлусконі, "Мілан"
Добре: виграв із командою 5 Ліг чемпіонів, 1 кубок Італії і 5 Серій А.
Погано: Сільвіо Берлусконі - людина скандал, якій пасує вираз "язик мій - ворог мій". Скандал із побиттям його психічно хворим, розлучення із дружиною, секс-вечірки на його дачі, корупційні скандали, погрози російському журналістові пістолетом.
Дивно: Берлусконі не раз заявляв, що "пішов у політику, щоб не стати банкротом".