Головною героїнею першого етапу Кубку світу для українських вболівальників, безумовно, стала Олена Підгрушна, яка в спринтерській гонці досягла першого в своїй кар’єрі подіуму Кубку світу.
- Лєна, прийми вітання з двома чудовими результатами на першому етапі Кубку світу! З якими враженнями залишаєш Швецію?
- Звичайно, враження дуже позитивні, і деякою мірою відчуваю приємний шок :) Я сама від себе не очікувала такого результату, і дуже рада, що все так вийшло. І, не зважаючи на невдалу індивідуальну гонку, і на сьогоднішні два промахи, фінішний протокол приносить більше позитивних емоцій.
- В індивідуальній гонці в тебе були дещо гірші швидкісні показники порівняно з іншими стартами. Чому так сталось?
- Не знаю. В мене поки що немає відповіді на це питання.
- Після 33-го місця в четвер, могла подумати, що по закінченні етапу посядеш проміжне п’яте місце в загальному заліку?
- Не думала, і, напевне, не могла так думати (Посміхається). І взагалі – я не замислювалась над тим, які можуть бути результати, просто хотіла пробігти максимально добре.
- Після того успіху, який був в спринті, важко було налаштуватись на продовження боротьби в перс’юті?
- Я не можу сказати, що це друге місце якось психологічно тиснуло на мене. Нічого подібного не було, і налаштовувалась я на звичайний старт: і з другого місця треба бігти, і з двадцять другого – дистанція від цього менше не стає. Важче було лише в тому плані, що темп самого бігу був дуже високий від початку і, по суті, до самого кінця. Особливо – коли після двох промахів на другому рубежі я опинилась в щільній групі в районі 10-13 місця. Це була величезна боротьба із собою, потрібно було триматись і не відставати ні в кому разі, тому що тут кожна секунда – це місце в протоколі і в кінцевому результаті – залікові бали.
- Прогнози – річ невдячна. Тому зазирати вперед ми не будемо. Але чи є в тебе відчуття, що ти зробила якісний крок вперед порівняно з минулим сезоном?
- Звичайно! Принаймні, минулого року дістатися подіумів в мене не виходило. І взагалі, той сезон був дуже важкий і в психологічному, і в фізичному плані. По суті, цілий сезон я боролася сама з собою, з негативними емоціями. І, звичайно, це мало також відповідний вплив на результати. Цього року всі сторонні думки відкинула на другий план і все вийшло добре.
- Лєна, прийми вітання з двома чудовими результатами на першому етапі Кубку світу! З якими враженнями залишаєш Швецію?
- Звичайно, враження дуже позитивні, і деякою мірою відчуваю приємний шок :) Я сама від себе не очікувала такого результату, і дуже рада, що все так вийшло. І, не зважаючи на невдалу індивідуальну гонку, і на сьогоднішні два промахи, фінішний протокол приносить більше позитивних емоцій.
- В індивідуальній гонці в тебе були дещо гірші швидкісні показники порівняно з іншими стартами. Чому так сталось?
- Не знаю. В мене поки що немає відповіді на це питання.
- Після 33-го місця в четвер, могла подумати, що по закінченні етапу посядеш проміжне п’яте місце в загальному заліку?
- Не думала, і, напевне, не могла так думати (Посміхається). І взагалі – я не замислювалась над тим, які можуть бути результати, просто хотіла пробігти максимально добре.
- Після того успіху, який був в спринті, важко було налаштуватись на продовження боротьби в перс’юті?
- Я не можу сказати, що це друге місце якось психологічно тиснуло на мене. Нічого подібного не було, і налаштовувалась я на звичайний старт: і з другого місця треба бігти, і з двадцять другого – дистанція від цього менше не стає. Важче було лише в тому плані, що темп самого бігу був дуже високий від початку і, по суті, до самого кінця. Особливо – коли після двох промахів на другому рубежі я опинилась в щільній групі в районі 10-13 місця. Це була величезна боротьба із собою, потрібно було триматись і не відставати ні в кому разі, тому що тут кожна секунда – це місце в протоколі і в кінцевому результаті – залікові бали.
- Прогнози – річ невдячна. Тому зазирати вперед ми не будемо. Але чи є в тебе відчуття, що ти зробила якісний крок вперед порівняно з минулим сезоном?
- Звичайно! Принаймні, минулого року дістатися подіумів в мене не виходило. І взагалі, той сезон був дуже важкий і в психологічному, і в фізичному плані. По суті, цілий сезон я боролася сама з собою, з негативними емоціями. І, звичайно, це мало також відповідний вплив на результати. Цього року всі сторонні думки відкинула на другий план і все вийшло добре.