Вірменин Владимір Акопян розпочав етап Ґран-прі в Нальчіку (Росія) провально: півочка в перших трьох партіях, а фінішував, розділивши друге-третє місця.
Владиміре, як тобі вдалося здійснити такий спурт перед фінішною стрічкою?
Не знаю, якось пішло… Річ у тому, що в перших турах мені випали найсильніші шахісти. У мене зазвичай так буває: повільно "розхитуюсь", а тут - у 2-му турі з Акопяном, а у 3-му - з Леко… З Леко можна нормально грати, тим паче білими, та я потрапив під потужну новинку, причому таку сильну, таку рідкісну, що чорні не те що вирівнювали гру - ну, вирівняли, біс із ними! - та аналіз показав, що білим узагалі дуже важко тримати позицію! А це дуже неприємно: білий колір, здається, не зробив жодної помилки (і справді не зробив жодної помилки) - і раптом одразу гірше...
І як почав виправляти становище?
Ну, як… Я розумів, що результат не за грою. А потому пішла гра, почав грати у свою силу. Був готовий добре. І фізично, і - найголовніше - психологічно.
Як гадаєш, в Ароняна якась особлива харизма?
Він, без сумніву, володіє харизмою.
Кажуть, він фартовий…
Нехай кажуть. Я скажу інше: Аронян - геніяльний шахіст. В історії шахів таких не надто багато. Є шахісти, про котрих я можу сказати, що мені подобається, як вони грають, але в Левона гра - щось особливе!
Я його давно знаю, ми знайомі з його дитинства. Коли він був зовсім маленький, отакий шкет, видно було, що він дуже великий талант. Але щоби такий талановитий! При тому він грає в усі види шахів прекрасно. Шахи Фішера? Будь ласка. Бліц? Будь ласка. Наосліп. Будь ласка. Швидкі - теж. Я знаю, що Левон чудово грає і у "шведські шахи", й у "піддавки". А це свідчить уже про цілковито незвичайний талант.