Тренер: Міхал Білек
Із розпадом Чехословаччини у 1993 році з'явились дві самостійні держави - Чеська Республіка та Словаччина. Чехія за часів самостійності здобула відмінну репутацію в футбольному світі, зокрема ставши срібним призером ЄВРО-1996 та переможцем молодіжного чемпіонату Європи 2002 року.
Чехія у складі Австро-Угорської імперії познайомилася з футболом у XIX столітті. Нова забава активно культивувалось у Празі, а в 1892 році у місті заснували перший клуб - "Славію". Роком потому в столиці з'явилася команда "Королівський виноградник", яка була перейменована на "Спарту" у 1894-му. З часом ці клуби стали принциповими суперниками, провівши дебютне дербі у 1986 році. Вже через п'ять років 13 клубів країни сформували Чеську футбольну асоціацію, що нині називається Футбольна асоціація Чехії (ФАЧ). У 1907-му Чехія була прийнята в лоно ФІФА.
У свій час Прага була одним з осередків боротьби проти влади Австро-Угорщини. Внаслідок бурхливих подій 1918 року Чехія та Словаччина здобули незалежність та об'єднались під прапором єдиної республіки. На футбольному житті такі переміни практично не позначилися, адже "Спарта", що стала першим чемпіоном країни в 1912, та "Славія" продовжували домінувати на внутрішній арені. А в 1927 році "Спарта" святкувала тріумф у дебютному розіграші одного з перших європейських клубних турнірів - Кубку Мітропи.
Чеський футбол у ті часи міцнів на очах. Національна команда стала фіналістом Олімпійських ігор-1920 у Антверпені, поступившись Бельгії з рахунком 0:2. І хоча чехи не поїхали на перший чемпіонат світу-1930 до Уругваю, в наступному розіграші світової першості в Італії вони дістались фіналу, зазнавши поразки від господарів у додатковий час - 1:2. Відтоді світ відкрив для себе імена голкіпера Франтішека Планічки, форвардів Антоніна Пуча та Олдржиха Неєдли - найкращого бомбардира ЧС-1934.
Після Другої світової війни у країні до влади прийшли комуністи. В 1947 році за ініціативи чехословацької армії був організований клуб "Дукла", котрий витіснив "Славію" з домашньої авансцени. На міжнародній арені чехословаки об'єднаними зусиллями здобули "бронзу" чемпіонату Старого Світу 1960 року. А золоте покоління збірної на чолі з найкращим футболістом Європи-1962 Йозефом Масопустом, а також Сватоплуком Плускалом, Ладіславом Новаком, Вільямом Шройфом та Яном Поплюхаром замахнулось на ще більше досягнення, дійшовши до фіналу ЧС-1962 у Чилі, де їм на заваді стала збірна Бразилії (1:3).
Зрештою попередні старання були винагородженні у 1976 році, коли історичний удар півзахисника Антоніна Паненки в післяматчевій серії пенальті фіналу чемпіонату Європи приніс перемогу збірній Чехословаччини над ФРН. На воротах у складі тріумфаторів стояв Іво Віктор, у захисті виблискували Антон Ондруш та Ян Піварник, а тріо півзахисників у складі Йозефа Модера, Кароля Добіаша та Антоніна Паненки вдало асистувало форвардам Зденеку Негоді та Маріану Масни.
У 1980-му чехословаки не змогли захистити титул чемпіонів Європи, завоювавши "бронзу". Зате того ж року вони фінішували першими на Олімпіаді у Москві. Слід відзначити, що вони здобули "срібло" у Токіо шістнадцять років перед тим. Незадовго після падіння комуністичного режиму Чехословаччина розділилась на дві окремі держави. На ЄВРО-1996 уже самостійна Чехія змагалася у фіналі зі збірною Німеччини, але капітулювала на "Уемблі" завдяки "золотому" голу Олівера Бірхоффа. Невдовзі такі майстри як Карел Поборськи, Владімір Шміцер, Патрік Бергер та Павел Недвед залишили країну, аби спробувати сили в інших національних чемпіонатах.
Чехії не вдавалося пройти сито кваліфікації чемпіонату світу аж до турніру в Німеччині 2006 року. Зазначимо, що чотири роки до цього молодіжна збірна здобула "золото" чемпіонату Європи серед 21-річних у Швейцарії. Голкіпер тріумфаторів Петер Чех та форвард Мілан Барош згодом надовго закріпилися в основному складі національної дружини, котра стала півфіналістом ЄВРО-2004 та дебютантом вищезгаданого ЧС-2006 у ранзі самостійної держави. Невдовзі лави головної команди країни покинули центр-форвард Ян Коллер, котрий має в активі 55 забитих голів, та півзахисник Павел Недвед - найкращий футболіст Європи 2003 року. Не дивно, що результати команди стали дещо скромнішими. Втім, чехи чекають нових звершень, особливо після завоюванням срібних нагород чемпіонату світу серед 20-річних, що проходив у Канаді в 2007 році.
