Чому історія завжди пам'ятатиме Надаля

Коли ви чуєте слово "теніс", ви згадуєте Надаля. Авжеж, є ще Федерер і Джокович, але саме Надаль закріпиться в історії, як один із найкращих тенісистів, чи не так? Пропонуємо поглянути на найвидатніші досягнення та цікаві факти з життя Надаля, аби мати повне уявлення про людину, яка досягла того, про що казали, що неможливо досягти.



Про Надаля неможливо згадувати без Ролан Гаррос - одного з найвизначніших тенісних турнірів на планеті. Тільки подумайте: 14 перемог (поки що...) можуть поставити Надаля на один щабель із великим Пітом (Сампрасом), який, здавалося б, встановив недосяжний рекорд на турнірах "Великого шолома" без поразок у Парижі! Він програв лише три матчі, двоє з них (Джоковичу) - це вже класика. Перша поразка? Неповторна гра Робіна Содерлінга, яка надала йому можливість дістатися до фіналу. Якщо до цього додати той факт, що після тієї гри Надаль не програвав жодного матчу після виграшу в першому сеті, то стає зрозумілим, чому Короля ґрунту не можна перемогти, навіть, у поганий день. Але Ролан Гаррос - це лише початок...

Надаль є чемпіоном Олімпійських ігор в одиночному та парному розрядах, що робить його одним із небагатьох гравців із таким успіхом. Вони і надалі обмінюються рекордами в серії Мастерс із Джоковичем, та вже приголомшив світ 92 перемогами в Турі ATP.

Додайте до цього численні тріумфи на Кубку Девіса і стане зрозуміло, чого йому всі пророкують звання найкращого тенісиста всіх часів. Він виграв кожен турнір "Великого шолома" щонайменше двічі, і багато разів ставав найкращим тенісистом планети. То чого ж бракує? Дивовижно, але Надаль ніколи не вигравав фінал Nitto ATP наприкінці кожного сезону. Джокович та Федерер на двох виграли з десяток матчів, але Надалю в них не щастило.

То як Надалю вдалося досягти таких висот, та чому його вважають одним із найкращих? Аби з цим розібратися, пропонуємо розглянути чудернацькі та дивовижні факти з його життя.

Надаль полюбляє йти "ва-банк", про що свідчить його орлиний фокус та завзяття, з яким він "оре" корт за кожне очко. Після травми, що вивела його з гри на декілька місяців, він почав грати в покер. Будь яка азартна гра небезпечна можливою залежністю від азартних ігор та програшем, рано чи пізно, шалених грошей. Але Рафаель Надаль продемонстрував, що його це не стосується, адже він використовував покер, як можливість для розвитку власних здібностей.

Він почав лікуватися покером. Навіть тоді, коли він фізично не міг тренуватися, ця гра спонукала його вдосконалюватися. Він наполегливо тренувався та досяг неабияких успіхів - навіть виграв турнір з-поміж зірок та відкрито заявляв про те, що беземоційне обличчя, що повсякчас використовується за столом, допомагає йому на корті правильно розрахувати шанси.

Іншим фактом про шульгу з Майорки, що багатьох дивує, є те, що він, взагалі то, правша! Тільки уявіть - він виграв найбільшу кількість ігор "Великого шолому" "слабшою" рукою. Дядько Надаля, Тоні, хотів покращити його дворучний діагональний бекхенд, тому навчив його бити сильнішою правою рукою. Що з цього вийшло? Один із найкращих діагональних ударів в історії!

Надаль усе життя вболіває за Реал Мадрид, тому, коли йому вдається віднайти трохи часу в перевантаженому графіку, він обов'язково відвідує гру на стадіоні Сантьяго Барнабеу. Раніше його дядько успішно грав за ФК "Барселона" - найзапеклішого суперника з "Ель Классіко".

І наостанок, але це не менш важливо: усі, хто спостерігав за грою Надаля впродовж останніх років, не могли не помітити, що він полюбляє все робити по-своєму. Він однаково добре зосереджений і на грі, і на певних процедурах, які він виконує під час кожної гри вже багато років. Він бере м'ячі та рушники в певні моменти гри, а про його пристрасть виставляти напої на корті певним чином знають, напевне, усі. Проте цікаво, що на запитання про власну забобонність Надаль відповідає, що він лише робить усе так, як йому найзручніше. Тут немає чого пояснювати, і немає жодного духовного підтексту - просто чемпіон робить свою роботу, що забезпечила йому стільки кубків, що навіть важко уявити.