90 хвилин сну, або чому Ребров злякався перемоги над "Ман Сіті"

Блоги та авторські матеріали — 09:20, 16 Бер 2016 — lemberglegion Переглядів: 5991

Поділитись:

Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com

Мистецтвознавці і літературні критики стверджують, що відповіді на всі питання можна знайти у класичних творах. Після вчорашнього матчу "Динамо" в пам'яті одразу зринув уривок із безсмертного роману Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". А саме той епізод, коли Понтій Пилат перечитує згортки із записами Левія Матвія і бачить там слова про те, що немає у світі більшої вади, ніж боягузтво.

Те саме боягузтво, яке явив вчора urbi et orbi наставник "Динамо" Сергій Ребров. При всій повазі до Сергія Станіславовича, при тому, що я ані на секунду не головний тренер команди рівня плей-офф Ліги чемпіонів, але на язику постійно крутиться питання: "А що це було"? І впевнений, що це питання задавала собі принаймні половина тих людей, котрі вкладалися спати після перегляду оцього півторагодинного бразильського серіалу під назвою "Кому не треба, а хто боїться". Гру "Манчестер Сіті" розбирати немає особливого сенсу, і як би не надривався вчорашній коментатор Андрій Столярчук про почесну нічию в Англії, але для чого команді Пеллегріні було рвати жили? Вони грали рівно так, як їм було потрібно. Без зайвого ризику і цілком прагматично.

І, напевно, вони дуже дивувалися з того, що ж витворяє їхній суперник. Це точно тим українцям треба забивати три? Чи вони на екскурсію приїхали? Ребров обрав ставку з одним нападником, хоча можна було висунути Ярмоленка ближче до переднього краю. Хоча можна було дати вказівку піти на стартовий штурм і спробувати, принаймні спробувати змусити англійців хвилюватися. А що ми отримали натомість? Отримали академічну гру із рідкісними контратаками. Якби не знав рахунку першого матчу, то нізащо б не здогадався, що це нам потрібно відіграватися. Але Ребров вирішив обрати пристойний виліт, а не ризик із непередбачуваним результатом. Чому б не піти вперед, не зробити все, що в силах "Динамо"? І нехай буде так, як буде, все одно ми нічого не втрачаємо. Ну так, зате здобули очко в Англії в таблицю коефіцієнтів. І симпатики київської команди можуть казати, що зіграли гідно. А зіграли рівно так, як було вигідно супернику, бо побоялися вийти зі своєї зони комфорту. "Більшої вади, ніж боягузтво"...