Можна без сумніву сказати, що ніколи раніше українські футболісти не показували себе так добре у європейських топ-чемпіонатах, як роблять це зараз. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.
Що було раніше? Шевченко взяв "Золотий м'яч" у "Мілані" - так, це видатний успіх, але одиничний випадок. Сергій Ребров не вразив у "Тоттенхемі", Олег Лужний зовсім трохи був основним в "Арсеналі", Андрій Воронін так і не виборов місця в основі "Ліверпуля". Тим паче, це все було розрізнено та неодночасно, зараз же ми бачимо зовсім іншу ситуацію. Віктор Коваленко в "Емполі" своїм голом приніс перемогу над чинним чемпіоном Італії, а його навіть у збірну поки не взяли. Руслан Малиновський інколи забиває за "Дженоа", а Едуард Соболь грає в "Страсбурзі", але вони не отримують великої долі медійної уваги, бо є значно яскравіші персонажі. Чи могли б ми таке уявити раніше?
Тепер же в Англії буквально розсип українських зірок. Віталій Миколенко став одним із лідерів "Евертона", він забиває голи, хоча грає на позиції лівого захисника, веде команду за собою, встигає відпрацьовувати в обороні і отримує похвалу від головного тренера Шона Дайча після кожного матчу. Олександр Зінченко останнім часом трохи більше критикується фанатами, але все одно грає достатньо, а наставник Мікель Артета хвалить його швидкість та допомогу атаці. Ілля Забарний стабільно грає в основі "Борнмута" і став одним зі стовпів оборони цього клубу. Фанати не можуть ним натішитися, а "Тоттенхем" обдумує придбання українця за 90 мільйонів фунтів.
Михайло Мудрик вчора забив за "Челсі" з гри, а потім реалізував післяматчевий 11-метровий удар та вивів свою команду до півфіналу Кубка англійської ліги. Єгор Ярмолюк, про котрого навіть в Україні далеко не всі знають, поступово виборює собі місце в основному складі "Брентфорда". Він розпочинав з виходів на заміну в кубкових поєдинках, а тепер вже періодично навіть з'являється в основі на матчі АПЛ, при цьому продовжуючи виступати за молодіжну збірну України. Врешті, Іспанія. Андрій Лунін у чесній боротьбі витіснив зі складу Кепу Аррісабалагу, котрий був протеже Карло Анчелотті. Своєю грою він привабив на власний бік фанатів "вершкових" і навіть президента клубу Флорентіно Переса.
Вишенька на торті - "Жирона". Зв'язка Артема Довбика та Віктора Циганкова просто розриває Прімеру. Один забиває та асистує, інший - змагається з Робертом Левандовскі за звання кращого бомбардира чемпіонату Іспанії. Задля цього Довбику партнери вже навіть пенальті дають виконувати. "Жирона" йде якщо не на чемпіонство, то на місце в Лізі чемпіонів - так точно. Тому зараз ми з вами є щасливими свідками розквіту українського футболу в Європі. Наших гравців цінують та поважають, а вони своїми успішними прикладами прокладають дорогу наступним. Вже на низькому старті Судаков, Шапаренко, Матвієнко, Бондаренко та інші. А отже далі може бути навіть краще.
Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com
Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!