Інколи від обурення від жахливої гри українських команд у єврокубках хочеться кричати. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.
Але вчора був явно не той випадок. Психологи кажуть, що стадія прийняття у людини приходить вже після гніву, торгу та депресії. У вчорашньому матчі ми швидко пролетіли ці стадії приблизно за 30 хвилин, котрі розділили перший і третій гол "Лаціо" у ворота "Динамо". А після цього залишилося тільки відкинутися в кріслі чи на дивані і стежити за грою виключно як сторонній глядач, бо нервів вже не залишилося. І це при тому, що наставник "Лаціо" Марко Бароні, як і обіцяв, змінив майже весь склад, якщо порівняти з матчем проти "Фіорентини" у чемпіонаті. Тобто "Динамо" "скрутилося" без варіантів практично резервній команді середняка чемпіонату Італії. Така собі перспектива, правда?
У принципі, всі знали, де в команди Олександра Шовковського слабке місце. Центр оборони - це сум, біль і біда київських уболівальників, а коли "Динамо" грає в єврокубках - то для всієї України. Скільки надій було на Себальйоса, але він, по-перше, не зумів завадити дебютному голу "Лаціо", а по-друге - травмувався вже в середині першого тайму. На заміну вийшов футболіст із позивним "Зять" та одразу показав, чому він не грає в основі "Динамо", навіть ставши ріднею для власника клубу. Особливо показовим був третій гол, коли Михавко та Біловар кинули центр оборони, а віддуватися за них чомусь мав Тимчик.
Зате є один позитив. Після цього матчу ми можемо вже чіткіше бачити перспективи столичного гранда (чи "гранда"?) у Лізі Європи цього сезону. "Рома" та "Реал Сосьєдад" навряд чи будуть по зубах команді Шовковського та й німецький "Хоффенхайм", якщо не станеться якогось дива, теж. І навіть турецький "Галатасарай" за складом виглядає куди грізнішим, аніж "Динамо". Залишається брати очки проти РФШ, "Ференцвароша" та "Вікторії". Навіть якщо в цих трьох матчах взяти максимум, 9 очок навряд чи вистачить для виходу у стикові матчі.
Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com
Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!