Захаров: не хочу працювати із збірною України

Головний тренер чоловічої збірної України з гандболу Леонід Захаров не бачить сенсу залишатися біля керма чоловічої національної команди.

- Леонід Олександрович, кажуть, виграє команда, програє тренер. Зустріч-відповідь кваліфікації ЧС-2011 словакам програли гандболісти чи ви?

- Разом. Хлопці старалися, але, мабуть, не того ми ще рівня професіонали, щоб зібратися і показати те найкраще, що у нас сьогодні є. Спорт не прощає таких помилок, які наша команда допускала в Запоріжжі. Це була просто катастрофа. Замість того, щоб діяти спокійно і забути про ту перевагу, яке ми привезли зі Словаччини, ми вели себе так, ніби це нам потрібно було виграти більше п'яти м'ячів. Я припускав, що буде дуже важко. Але те, що ми будемо до такої міри погано грати, для мене стало великою несподіванкою.

- У який момент ви зрозуміли, що від нас спливає путівка до Швеції?

- До 12-ій хвилини ми вже програвали шість м'ячів. Шляхом замін, тайм-ауту вдалося якось вирівняти гру і зрівняти рахунок - 12:12. Але цього виявилося замало. Я дуже сподівався на Онуфрієнка і Шевельова, які не змогли вийти на майданчик у Словаччині. Але тут вони провели чи не найгірші свої ігри. Втім, це і зрозуміло - вони були травмовані. Я себе картаю, може бути варто було молодим дати більше можливостей проявити себе. Але з такою грою і таким настроєм, який у нас був, це не допомогло б.

- А ви вважаєте, що не фізичні кондиції, а саме моральний стан став ключовим фактором у цьому матчі?

- Звичайно, адже ми набагато краще вміємо грати. На жаль, вже не перший раз команда дома грає дуже погано. У позаминулому році ми в гостях виграли у австрійців п'ятнадцять м'ячів, а тут шість примудрилися програти. Вболівальники, родичі і друзі на трибунах діють на хлопців так, що вони, за будь-що бажаючи відзначитися, забувають про дисципліну. Вони - молоді, і, звичайно, забудуть цю зустріч. А у тренера такі поразки залишаються в пам'яті на все життя. Знаєте, в мене більше слів немає.

- Чи означає це, що ви подаєте у відставку?

- Я не маю наміру продовжувати працювати зі збірною. Втомився відповідати за те, що не залежить від мене і моїх професійних якостей. Ми готувалися дуже погано, багато гравців приїхали не вчасно. Відбіркові матчі проходять у відпускний період. Люди не хочуть працювати, їх з-під палиці доводиться тренувати. Не знаю, які важелі є у словаків, що у них легіонери мають мотивацію гратиме за національну збірну.

Просто гравцям, яким зараз по 22-23 роки, потрібно ще пару років, щоб подорослішати і стати справжніми професіоналами. А це поразка просто в черговий раз показала, що в нас прогалини - в психології, дисципліні та відношенні до справи.

Спорт-Экспресс в Украине