Олексій Михайличенко розповів про "динамівський" період у своїй тренерській кар'єрі та трансферну політику клубу:
- Київське "Динамо" ви очолили після смерті Лобановського. Ви продовжили його справу або почали будувати команду імені Михайличенка?
- Навіть якщо б я захотів робити те ж саме - я б не зміг! Ми різні. Я дивився на "Динамо" своїми очима, а не очима Лобановського.
Я не клон. І клонувати ідеї Валерія Васильовича не збирався. Люди досі не можуть цього зрозуміти. Я дотримувався напрямку, яким рухався клуб протягом багатьох років. Зрозуміло, я робив помилки, але були і вдалі кроки. Дві мої Ліги чемпіонів настільки набили оскому, що згадую їх до цих пір, аж мурашки по шкірі. Згадаєте матч з "Інтером", коли Чернат на останніх хвилинах зобов'язаний був забивати і приносити нам перемогу, а заодно і подарувати вихід у стадію плей-офф! "Динамо" грало тоді чудово, і тому підтвердженням - оплески 80000 глядачів після фінального свистка ...
- У принципі, ваша тренерська кар'єра в "Динамо" вдалася. Два виграних (з двох заходів) чемпіонати, один Кубок і досить непогані виступи у групових турнірах Ліги чемпіонів. Чи не прикро, що "прибрали" вас з поста після однієї поразки, нехай і в першому матчі третього кваліфікаційного раунду Ліги від "Трабзонспора"?
- Справа тут в чому ... Я встав біля керма "Динамо" в один день з вступом Ігоря Михайловича на пост президента клубу. Він, як і я, набирався досвіду у своєму ремеслі. Будь-яка людина робить помилки, поспішні кроки. Напевно, те рішення було ухвалене на емоціях. Ображатися на нього я не маю права. На волоску висіла Ліга чемпіонів. Зараз, як ми бачимо. Ігор Михайлович не поспішає з різкими, невиваженими рішеннями, він став мудрішим. Я от не розумію фрази: "Я набрався досвіду". Та не буває такого, щоб людина набрлася досвіду, а тоді сказала: "Все, я досвідчений"! Досвіду ми набираємося протягом усього життя. Це бездонна бочка.
- Трансфери Нанні та Алессандро на вашій совісті?
- Жодного трансферу я не здійснював. Тільки коли закінчилася оренда в Діого Рінкона. у мене запитали про доцільність його придбання, і я відповів позитивно. Те ж саме з Корніленко.
- Невже від вас нічого не залежало?
- Я міг тільки переглянути гравця. Лише одного разу наполіг на придбанні гравця - грузина Амісулашвілі. Тоді як раз травмувалися Ель-Каддурі та Несмачний, і в терміновому порядку мені потрібен був лівий захисник. Амісулашвілі здорово проявив себе на зборах у Німеччині. Ми його взяли, але в чемпіонаті України він загубився. Мабуть, через погану функціональну готовність. Зараз він вже тривалий час грає в Нальчику (у червні цього року відбув до турецького "Кайсеріспора" .- В. П.). Напевно, це його рівень, а для Києва він не був готовий. (Амісулашвілі зіграв у катастрофічному матчі з "Дніпром" - 0:2 в першому матчі після зими - і тим перекреслив свою динамівську кар'єру. А на зборах і справді справляв хороше враження. - Ред.)
- "Кришталевого" Огненовіча хто запрошував?
- Селекційна служба. У нас був дуже великий відділ селекції. У цих справах активну участь брав Ігор Михайлович. (Це, в принципі, не тема - переможця ЛЧ-2000 Огненовіча взяли безкоштовно, фактично на перегляд. У цьому випадку "Динамо" не несло ніяких втрат. - Ред.)
- Від Андре і Гільєрме користь для "Динамо" буде?
- Якщо з п'яти легіонерів, що прийшли в клуб хоча б два заграють - це вже хороший показник. Неможливо передбачити характер, бажання грати в клубі, фізичні складові та інші таємниці. Просто нереально.
- Так цим якраз і повинна займатися селекційна служба! Знаєте, складається враження, що селекціонери "Динамо", побачивши гравця в парі-трійці матчів, відразу ж дають позитивні відгуки тренеру та президенту ...
- Потрібно вникати у подробиці. Що толку, якщо ти не розумієш, чого хоче бразилець? Треба постаратися не тільки поцікавитися, чи хоче він переїхати до нас, але й увійти в довіру до нього. Побачити, що він за людина і що його цікавить в першу чергу.
"Футбол" (Україна)