Нападник київського "Арсенала", Максим Шацьких проаналізував силу рідної йому збірної Узбекистану та її сьогоднішнього супернка у товариському матчі, національної команди України.
- Максим, ваша збірна істотно змінилася за останні чотири роки?
- Дуже. Ми стали набагато потужнішими, і вдалий виступ на Кубку Азії тому підтвердження.
- Чому тоді на Кубку Азії у вас стався такий провал (0:6) в матчі з Австралією?
- Дуже швидко пропустили два безглуздих м'яча. І попливли... Вже просто не могли повірити, що у нас будуть сили відігратися. Ми не настільки слабше австралійців, щоб програвати з таким рахунком. Але в цілому, вважаю, виступили на Кубку ми дуже гідно.
- А що стало таким поштовхом для прогресу?
- Команда посвіжішала. Прийшло молоде і дуже талановите поповнення, змінився тренер, ми стали грати в іншій, можна сказати, правильний футбол.
- На яку європейську команду за стилем схожий Узбекистан?
- На "Барселону". Не смійтеся, це дійсно так. Зрозуміло, що зовсім інший рівень виконавців. Але ми граємо в такій же комбінаційний футбол з постійним контролем м'яча.
- А можна якось прогрес вашої збірної пояснити серйозними фінансовими вливаннями в узбецький футбол? Ті ж "Бунедкор" і "Пахтакор" - багаті навіть за європейськими мірками клуби.
- Звичайно, з тих пір, як в Узбекистан почали запрошувати "зірок" світового масштабу, почав зростати рівень місцевих футболістів. Коли пограєш поруч з Рівалдо - обов'язково навчишся чогось.
- А якщо порівняти чемпіонат Узбекистану з українським?
- Зрозуміло, в Україні чемпіонат набагато цікавіший і сильніший. Але в цілому можна відзначити певну подібність. Там теж є два яскраво виражених лідера - "Бунедкор" і "Пахтакор", вони регулярно грають в плей-офф азіатської Ліги чемпіонів. І підтягується третя сила - "Насаф", який, до речі, зараз очолює Анатолій Демяненко. До того ж, в Узбекистані почали приділяти увагу дітям, будувати спортшколи. Тобто футбольне майбутнє у країни є.
- Якби Узбекистан виступав в європейській зоні, за що команда боролася б?
- Було б неймовірно складно претендувати на вихід у фінальну частину Євро та ЧМ. У команди поки немає досвіду зустрічей з сильними європейськими збірними. Ми в Азії варимося у своєму соку. Є 4-5 команд, які з року в рік грають у фіналах Кубка Азії і постійно потрапляють на чемпіонати світу. У Європі ж конкуренція набагато вище, і тому загальний рівень збірних дуже сильний.
- А якщо б нинішня Україна виступала в азіатському регіоні, яке місце Ви б їй відвели?
- Тоді в Азії було б 5-6 команд-грандів. Україна однозначно увійшла б до їх числа.
- Хто зараз лідер нинішньої збірної Узбекистану?
- Відзначив би в першу чергу нашого воротаря - Гната Нестерова. Дуже тямущий хлопець. Ну і Оділь Ахмедов - йому всього 23 роки, але він вже реально виріс в дуже зрілого і сильного футболіста. Грає він на позиції опорного, але не так, як, наприклад, Огнен Вукоєвіч, який займається тільки руйнуванням. Оділь і ззаду відпрацює, і атаку почне, і останній пас віддасть, і сам завершить. Дуже різноплановий футболіст.
- А про збірну Україну Ви якої думки? По-вашому, чи не пізно призначений головний тренер?
- Нічого, час ще є. У збірної України заплановано багато товариських матчів, буде можливість добре підготуватися.
- Бачите зі сторони проблемні позиції в нашій команді?
- Думаю, Україна укомплектована гравцями дуже високого рівня. Не бачу слабких місць по позиціях. Інша справа, що є якісь огріхи в ігровому плані. Але сподіваюся, що у вас все налагодиться.
- Як оціните шанси нашої збірної на домашньому Євро? Всі чомусь заговорили про перемогу...
- А чому б ні? Невже Греція в 2004 році була набагато сильнішою нинішньої збірної України? Шанси є, але на вашому боці обов'язково повинна бути удача.
"Газете по-киевски"