Ярмоленко: У "Динамо" добре грають всі захисники

Гравець "Динамо", Андрій Ярмоленко проаналізував свої виступи за київський клуб та розповів про підготовку до молодіжного ЄВРО-2011.

- Андрій, останнім часом Ви часто забиваєте. Може, варто подумати про звання кращого бомбардира?
- Ні, такої мети я перед собою не ставлю. Свої завдання пов'язую з успіхом всієї команди. Головне - перемога, а забивати я намагаюся в кожному матчі.

- Найчастіше гольові передачі нападаючим віддає Роман Єременко. З ним знайшли особливе взаєморозуміння?
- Рома - хороший диспетчер, він дуже добре бачить поле. Не секрет, що у нього краща передача в команді і взагалі в чемпіонаті. Тому він не дарма вважається кращим асистентом.

- У матчі з "Ворсклою" Ви забили м'яч правою ногою. Граєте нею так само добре, як і лівою?
- Я б не сказав. Права нога - це моя слабкість, над якою намагаюся працювати. Оскільки вдалося забити, невеликий результат є.

- Минулого року Ви провели перший сезон у "Динамо" в якості основного гравця. Які враження і відчуття?
- Їх словами не передати. Раніше таких емоцій не відчував. Ставити мене в основний склад почав Валерій Газзаєв, а я намагався в кожній грі використовувати свій шанс. Виходило не завжди, але дуже вдячний тренеру за довіру та підтримку. Це допомагало мені після невдалих матчів налаштовуватися на наступні поєдинки. Перший сезон в основному складі для будь-якого молодого гравця - непростий період. Від уболівальників нечасто чув захоплені відгуки.

- Коли Сьомін залишав "Динамо" навесні 2009 року, Ви тільки робили перші кроки в основному складі, часто виходячи на заміну. Що змінилося з тих пір?
- З'явилася впевненість. Коли Сьомін вперше очолив "Динамо", мені було всього 19. У цьому віці хочеться грати, але ще сам не розумієш, що не готовий. Лише коли подорослішав, зрозумів: тренер мав рацію, коли не ставив мене до основного складу, вичікуючи, поки я психологічно зміцнію.

- З поверненням Сьоміна уявити без Вас команду теж неможливо. Швидко підлаштувалися під вимоги Юрія Павловича?
- Так. Взагалом вимоги під час його першого приходу і зараз однакові, тому особливо звикати не довелося. Ще на першій зустрічі Юрій Павлович сказав, чого хоче від команди, і це не було для мене сюрпризом. Вважаю, "Динамо" має грати саме так, як це бачить Сьомін.

- Порівнювати Газзаєва і Сьоміна не будемо?
- Чому ж? Я можу, проте не бачу в цьому сенсу. Обидва - дуже хороші тренери. Просто у Газзаєва щось не вийшло, не пощастило. Якщо б йому трохи везіння, ми могли б вийти з групи в Лізі чемпіонів, але ці два голи від "Інтера»"на останніх хвилинах... Тоді й вболівальники ставилися б по-іншому. У футболі багато що залежить від фортуни.

- Відчуваєте, що останнім часом ставлення до Вас стало більш серйозним?
- Так, це відчувається. Потрібно постійно доводити своє право грати в основному складі. Тренери вже не просять підігравати, тепер треба брати ініціативу у свої руки і створювати моменти.

- У Вас уже більше прав підказати щось партнерам на полі або поговорити з суддею. Робите це впевненіше?
- Партнерам підказував завжди, незалежно від віку. Це невід'ємна частина футболу, який є колективною грою, тут всі повинні підказувати. Що стосується арбітрів, на полі потрібно не з суддями розмовляти, а грати у футбол. Дозволити собі поговорити з ними - це просто емоції. Буває, я теж не стримуюся, залежить від настрою.

- Майже завжди Вашим партнером на правому фланзі є Олег Гусєв, з яким Ви часто міняєтесь місцями. Вже навчилися розуміти одне одного з першого погляду?
- Так, зустрілися поглядами - значить, можна помінятися, особливо коли у когось з нас не йде гра або захисник звик до наших дій, манери гри. А помінявшись флангами, міняємо обстановку, заплутуємо суперників. Тим більше, що Олег лівою ногою грає краще за мене правою (посміхається).

- Вдалося налагодити взаєморозуміння з Гораном Поповим, який діє зліва в захисті? Його манера гри відрізняється від манери Бадра Каддурі?
- Звичайно. Горан могутніший за Бадра. У "Динамо" добре грають всі захисники, з якими мені доводилося взаємодіяти. Просто, провівши кілька матчів з одним партнером, починаєш його краще розуміти, стає легше припустити, що він зробить в тій чи іншій ситуації.

- Як Ви поставилися до повернення Олександра Алієва в "Динамо"? Дехто вважає його баламутом...
- Так кажуть люди, які його не знають. Особисто я навпаки був радий його поверненню, адже в минулому сезоні нам не вистачало гравця, який міг би добре виконати стандарти. Думаю, такий футболіст в середині поля нам не завадить і тепер.

- Ваша законна позиція - лівий фланговий півзахисник (нападник). Але на одному зі зборів Валерій Газзаєв пробував Вас на позиції захисника. Пам'ятаєте той досвід?
- Чесно кажучи, я був просто шокований. До того часу грав тільки в нападі, тому опинитися в захисті для мене було незвично. Не дивно, що я відразу пішов до тренера поговорити на цю тему. Він намагався мене переконати, щоб я спробував, провів ще кілька тренувань, і потім я зізнався, що не отримую задоволення від футболу на цій позиції. Згодом мені стало зрозуміло, що тренер так вчинив, щоб я отримав досвід гри в обороні і мені було простіше грати на позиції лівого півзахисника.

- Напевно, відбирати м'ячі - заняття для нападника не з приємних?
- Напевно, не існує футболіста, якому подобається це робити. Всім приємніше грати з м'ячем. Але не у всіх це добре виходить. Словом, діяти у захисті - це не моє.

- Ви є основним футболістом не лише "Динамо", але і збірної України. Як можете оцінити підготовку до Євро-2012 в нинішньому році, зокрема турнір на Кіпрі і матч з Італією?
- Це були плідні збори. Використовувалася можливість награвати склад. Зараз тренерський штаб намагається провести контрольні поєдинки з дуже сильними збірними, від цього наша команда отримає тільки користь, адже на чемпіонаті Європи слабких суперників не буде.

- Чи відрізняються для Вас матчі збірної від ігор за клуб?
- Великої різниці не бачу, хіба що колір форми та емблеми на грудях різні. У "Динамо" я захищаю кольори свого улюбленого клубу, про який мріяв з дитинства. Загальним же є те, що в обох командах від нас вимагають тільки перемог.

- Будучи гравцем національної збірної, готові допомогти "молодіжці" на Євро-2011 влітку?
- Звичайно! Це було мрією всіх хлопців, яка нарешті здійснилася. Ми йшли до цього майже два роки. Фінальних турнірів чемпіонатів світу і Європи в кар'єрі гравця національної збірної може бути декілька, а фінал чемпіонату Європи серед гравців віком до 21 року буває тільки раз у житті, тому хочеться на ньому добре виступити.

- Чого очікуєте від цього турніру? Вам подобаються суперники в групі?
- Слабкі команди туди б не потрапили. У нашій групі Англія, Іспанія та Чехія - відмінні команди, але я впевнений, що і ми не гірші. Думаю, можемо вийти з цієї групи. Саме за цим і поїдемо до Данії. Хіба дарма ми перемогли збірну Нідерландів у вирішальному поєдинку?

Журнал "Динамо"