Леоненко: Нині в "Динамо" найгірший напад в історії клубу

Уже давно не було такого, щоб матч між "Динамо" та "Шахтарем", який традиційно вважається головною окрасою сезону, не мав жодного турнірного значення для обох команд. Та попри це, до протистояння, що відбудеться в неділю, прикута особлива увага. Чи стане гра українським варіантом "ель класіко", хто сьогодні володіє потужнішим складом та яскравими "зірками", урешті про сезон уцілому для киян та "гірників" в ексклюзивному інтерв’ю "Спортаналітику" розповів Віктор Леоненко.


- Протягом двох останніх тижнів ми мали можливість двічі спостерігати одну з найгостріших дуелей у клубному футболі Європи "Реал"- "Барселона", так зване "ель класіко". Чи можна цей вислів вжити і до матчу "Динамо" - "Шахтар"?

- Відверто скажу, останню гру між "Барселоною" та "Реалом" у Лізі чемпіонів я б не назвав "ель класіко" у прямому сенсі. Це не був еталон футболу. Так, були нерви, було багато боротьби, але значно більше у цій грі було таланту, я б навіть сказав геніальності Лео Мессі. Як на мене, матчі "Манчестер Юнайтед"-"Шальке", "Порту"-"Вільярреал" були значно цікавішими. А от чи стане недільний матч між "Динамо" та "Шахтарем" українським "ель класіко", наразі рано говорити. Це залежить від того, яку гру вони покажуть. По суті, для цих команд сам результат немає жодного значення. Єдине, чого можуть прагнути команди, - показати хороший футбол. Хоча гравцям "Шахтаря", який практично став чемпіоном країни, не так уже й просто буде налаштуватися на суперборотьбу. Але, припускаю, що Рінат Ахметов за перемогу над киянами пообіцяє хороші преміальні. Врешті як і Ігор Суркіс "динамівцям". Цей матч важливий передусім з психологічної точки зору: "Шахтар" прагнутиме довести, що він справді найкращий в Україні, натомість киянам навіть суто для себе важливо довести, що вони нічим не поступаються "гірникам". 

- Принципові матчі як то "Динамо"-"Шахтар" містять у собі і локальні протистояння - передусім одна тренерська думка проти іншої. У даній ситуації маємо "Сьомін проти Луческу". Та при цьому не варто забувати, що Юрій Сьомін не так давно повернувся в "Динамо". Чи вдалося йому зробити помітні зміни в команді за весняний період?

- Особисто я особливих змін не побачив. Так, декого з гравців Сьомін прибрав, як то бразильців, Гавранчича. Але це не кардинальні перестановки. До того ж я б не сказав, що те, що робив Лужний до повернення Сьоміна, було поганим. Понад те, я вважаю, що правильно було б зробити Олега Романовича головним тренером киян. Це розумний, серйозний чоловік, який може і крикнути добряче, коли потрібно, і опустити деяких "зірок" з небес на землю. Хоча, ймовірно, саме такий незалежний і твердий характер Лужного і не припав до душі Суркісу. А Сьомін – він хороший, досвідчений тренер, але наразі гри нема, хоча є результат. Принаймні ¼ Ліги Європи - геть не погане досягнення при грі, яку показувало "Динамо" в сезоні.

Мені ж зараз цікавіше, що Сьомін зробить влітку, яких гравців купуватиме, на кого робитиме ставку. Команді потрібно повернути собі саме гру. Хай би яким не був хорошим результат, уболівальників передусім цікавить, який футбол показує команда. От гляньте на "Карпати" - так вони не змогли вийти з групи у Лізі Європи (і клуби їм випали сильні, і, може, десь колінця трусилися від браку досвіду), але вони боролися, вони старалися. За це вболівальники їх на руках готові носити. А треба ж зважити, що в "Карпатах" немає "зірок". Кононов ліпить команду з того, що має. Переконаний, якщо львів’яни підсиляться бодай трьома сильними гравцями, то до непоганої гри додасться і сильний результат. 

- Ви вже згадали, що Юрій Сьомін усунув від гри бразильців. Напрошується питання, чому в "Шахтарі" бразильські легіонери таки змогли зайняти своє місце під сонцем, а в "Динамо" з ними геть не складаються стосунки?

- У "Шахтарі" надто багато бразильського багажу, причому непотрібного, тому я б не сказав, що "гірники" вміють працювати з бразильцями краще, ніж у "Динамо". Так, є Фернандіньо, Коста, Вілліан, які добре заявили про себе. Але річ не в тім, що вони бразильці – просто вони від початку були і є хорошими футболістами. Натомість Адріано та болівійця Морено варто гнати з клубу. От візьмемо Адріано: він уміє забивати голи з положення, коли це видається не можливим. Але це не показник високого класу. Показником є те, що цей гравець із 10 моментів реалізовує лише один. Саме це і свідчить про його реальний рівень. 

- Юрій Сьомін приїхав з Москви не сам, а прихопивши Олександра Алієва. Наскільки потрібним було киянам повернення цього гравця?

- Якщо Сьомін покликав Алієва назад у "Динамо", значить, на його погляд, команда потребує цього гравця. Та я не можу зрозуміти іншого: як футболіст за два місяці не може повернутися до бойової готовності. Чим займається Алієв у команді? Можливо, він не надто переймається своєї формою, оскільки від початку знав, що не зможе грати у Лізі Європи? Тоді навіщо було купувати його тепер, - можна було б і до літа почекати. Якщо футболіст два місяці не грає – то я не розумію сенсу такого придбання. 

- У цьому сезоні стався "камбек" і в "Шахтарі", коли з іспанських мандрів повернувся Дмитро Чигринський...

- Дмитро правильно зробив, що колись вирушив до "Барселони", хоча його перебування серед каталонців виявилося коротким. Навіть рік, проведений у цій команді, - це величезний досвід, це можливість почерпнути для себе багато корисного і потрібного. Думаю, перебування в "Барсі" пішло Чигринському тільки на користь. Стосовно його повернення в "Шахтар", то Дмитро не той футболіст, який міг би послабити "гірників". Він може їх тільки підсилити. Тож якщо брати повернення Алієва і Чигиринського, то маємо два геть різні варіанти. 

- Окремою темою для розмови в цьому сезоні є атака "Динамо". На перший погляд, клубу потрібно терміново шукати нападників, чи, може таки далі вірити в Мілевського і в те, що Шевченко прийде до тями після травм?

- Якщо кияни покладатимуться на Мілевського, то не бачити їм єврокубків. Скільки Артем забив у цьому сезоні? Вкрай мало, як для головного нападника команди. Так, були сподівання, що Шевченко багато забиватиме, але проблеми зі спиною зробили свою справу. Незрозуміло, що далі буде з Шевою.

Віктор Леоненко встиг пограти разом з юним Шевченком.

Так, ймовірно, його й далі випускатимуть на поле через минулі заслуги, та чи зможе він стати головною ударною силою клубу? Кравець ще не доріс до того, щоб робити гру… Тому "Динамо" треба землю рити, але знайти доброго форварда. Відверто кажучи, я не пригадую, щоб бодай колись в киян був такий поганий напад. Традиційно, з атакою в "Динамо" проблем не було: атака могла бути гіршою, могла бути кращою, але вона завжди була. 

- Вважається, що саме в "Динамо" та в "Шахтарі" зібрані найкращі футболісти, що грають в Україні. Кого б ви назвали найкращим гравцем країни на даний час?

- Однозначно - Олександр Шовковський. Зараз він найкраще свідчення того, що іноді воротар – це навіть більше, ніж половина команди. Якби не Шовковський, думаю, "Динамо" б не дійшло до чвертьфіналу Ліги Європи. Серед українців я б ще також виділив Ярослава Ракицького. Як на мене, він не по роках зрілий гравець. Прекрасний сезон видав Олег Гусєв. Ще сподобався Артем Федецький. Між іншим, вони з Гусєвим добре спрацювалися у збірній України, тому, думаю, що з правим краєм питання у команді мало б бути закрите. 

А от серед легіонерів можна виділити Срну, хоча, як на мене, він і зловживає падіннями, Косту і Вілліана. Серед динамівських легіонерів жоден не запам’ятався. Взагалі проблема наших футболістів у тому, що їм бракує стабільності. Їхні виступи нагадують кардіограму – то вверх, то вниз, то добре – то провал. Це свідчення не вельми високого рівня. Натомість стабільністю відзначаються лише ті, кого я вже перелічив, ну і ще Тарас Михалик.

- У принципі можна вважати, що сезон і для "Динамо", і для "Шахтаря" вже завершився. Однозначно, для "гірників" він видався значно кращим. Та, чи в цьому році не сягнули донеччани того максимуму, якого могли добитися з Мірчою Луческу. Можливо, час подумати про свіжу кров, тобто нового тренера?

- Можливо й варто, але, думаю, що позбутися Луческу буде не так просто. Він триматиметься за "Шахтар" до останнього. Йому ж тут геть непогано. Хоча, як на мене, немає нічого гіршого, коли тебе не люблять люди. Так, вболівальники дещо змінили гнів на милість після здобуття Кубку УЕФА, та й в цьому сезоні "Шахтар" у Лізі чемпіонів виступив дуже добре. Але, не думаю, що Луческу від цього стали ну дуже любити. Хоча. може, мені так здається, тому що сам не симпатизую йому. Не люблю, коли тренер багато скаржиться. У цьому плані Луческу схожий на Моуріньо. Замість того, щоб визнати, що "Барселона" відверто сильніша, аніж півмільярної вартості "Реал", він шукає винуватих на стороні – дитина мала, та й годі, тільки що сива. 

- А ви ніколи не думали над тим, щоб попрацювати якщо не тренером, то бодай у тренерському штабі якоїсь української команди?

- О, це точно ні! Тренерська робота цікава, але не для мене. Це інфарктна робота, а мені підривати серце зовсім не хочеться.

Розмовляв наш кореспондент Артем Галицький, спеціально для "Спортаналітик"