Форвард санкт-петербургзького "Зеніта" Олександ Кержаков прокоментував епізод у матчі проти "Спартака", коли він завдав травми воротарю "червоно-білих" Андрію Диканю.
- В який момент ви усвідомили, що у Диканя настільки серйозна травма?
- Уже після матчу, прочитавши в інтернеті діагноз. Коли зачепив коліном голову Андрія, розумів, що не можна нічого виключати. Синяк у нього був дуже великий. Але він повернувся в ворота, і я подумав: "Слава богу, обійшлося. Може, просто сильний удар". Згадав молодшого брата, Мішу, якому одного разу в грі зламали щелепу і він тут же попросив заміну. Казав потім: "Біль моторошна, грати неможливо". Так було і у Володі Габулова після зіткнення з Веллітоном...
- На відео епізод переглядали?
- Так. І готовий повторити те, про що сказав одразу після гри: ну, ніяк я не очікував, що станеться таке! Якщо б мав хоч долю секунди на те, щоб прибрати ногу або якось уникнути зіткнення - я б це зробив. Але чомусь на мить виключився з моменту...
- У тому ж інтерв'ю ви сказали, що після матчу принесли Диканю вибачення. Заходили в спартаківську роздягальню?
- Ні, мене не так зрозуміли. Вибачився я на полі. Андрій сказав: "Все нормально", - і продовжив матч. Після заміни його вже не бачив.
- Зате в понеділок надіслали йому есемеску.
- З'ясував через знайомих номер телефону Андрія, але не був упевнений, чи може він говорити. Все-таки перелом щелепи. Тому вирішив послати повідомлення.
- Над текстом міркували довго?
- Ні. Я знав, що хочу сказати. Написав, що дуже переживаю і сподіваюся, він ще зіграє в цьому чемпіонаті. Андрій відповів: "У чемпіонаті зіграю навряд чи. А ось на Євро - можливо".
- На тему вашого зіткнення в останні дні висловлювалися всі кому не лінь. Читали?
- Звичайно. В основному всі вважають, що це ігровий момент і ніякого умислу з мого боку не було. Хоча деякі думають інакше. У полеміку вступати не збираюся. Я-то знаю: зробив би все, що в моїх силах, аби не завдати воротареві травму. Але фізично не міг прибрати ногу. Важливо, що Андрій мене розуміє. У цій ситуації він повів себе по-чоловічому.
- Зачепила репліка Валерія Рейнгольда: "Причина травми Диканя в тому, що у Кержакова башка не варить інтелектом..."?
- Яка може бути образа на людину, яка давно неадекватно реагує на багато речей? Комусь дуже хочеться звернути на себе увагу. Якщо скажеш банальності, мовляв, фол був навмисний або ненавмисний, ніхто не помітить. А ось увернув небудь таке - і тебе відразу виділяють із загального ряду. Напевно, для того і говорять.
- Пам'ятаєте, що ви сказали після матчу "Динамо" - "Спартак", коли Веллітон травмував Габулова?
- Ні.
- Я процитую: "Вважаю, що треба вилучати гравця, коли він ламає обличчя воротареві..."
- У нас з Веллітоном ситуації трішечки різні. Коли воротар очевидно перший на м'ячі, я намагаюся вже не лізти. А взагалі, якщо в правилах буде записано, що гравець, який завдав воротарю серйозну травму, повинен бути вилучений з поля, - немає проблем. Я згоден понести покарання. Але тоді за це нехай вилучають всіх.
- В який момент ви усвідомили, що у Диканя настільки серйозна травма?
- Уже після матчу, прочитавши в інтернеті діагноз. Коли зачепив коліном голову Андрія, розумів, що не можна нічого виключати. Синяк у нього був дуже великий. Але він повернувся в ворота, і я подумав: "Слава богу, обійшлося. Може, просто сильний удар". Згадав молодшого брата, Мішу, якому одного разу в грі зламали щелепу і він тут же попросив заміну. Казав потім: "Біль моторошна, грати неможливо". Так було і у Володі Габулова після зіткнення з Веллітоном...
- На відео епізод переглядали?
- Так. І готовий повторити те, про що сказав одразу після гри: ну, ніяк я не очікував, що станеться таке! Якщо б мав хоч долю секунди на те, щоб прибрати ногу або якось уникнути зіткнення - я б це зробив. Але чомусь на мить виключився з моменту...
- У тому ж інтерв'ю ви сказали, що після матчу принесли Диканю вибачення. Заходили в спартаківську роздягальню?
- Ні, мене не так зрозуміли. Вибачився я на полі. Андрій сказав: "Все нормально", - і продовжив матч. Після заміни його вже не бачив.
- Зате в понеділок надіслали йому есемеску.
- З'ясував через знайомих номер телефону Андрія, але не був упевнений, чи може він говорити. Все-таки перелом щелепи. Тому вирішив послати повідомлення.
- Над текстом міркували довго?
- Ні. Я знав, що хочу сказати. Написав, що дуже переживаю і сподіваюся, він ще зіграє в цьому чемпіонаті. Андрій відповів: "У чемпіонаті зіграю навряд чи. А ось на Євро - можливо".
- На тему вашого зіткнення в останні дні висловлювалися всі кому не лінь. Читали?
- Звичайно. В основному всі вважають, що це ігровий момент і ніякого умислу з мого боку не було. Хоча деякі думають інакше. У полеміку вступати не збираюся. Я-то знаю: зробив би все, що в моїх силах, аби не завдати воротареві травму. Але фізично не міг прибрати ногу. Важливо, що Андрій мене розуміє. У цій ситуації він повів себе по-чоловічому.
- Зачепила репліка Валерія Рейнгольда: "Причина травми Диканя в тому, що у Кержакова башка не варить інтелектом..."?
- Яка може бути образа на людину, яка давно неадекватно реагує на багато речей? Комусь дуже хочеться звернути на себе увагу. Якщо скажеш банальності, мовляв, фол був навмисний або ненавмисний, ніхто не помітить. А ось увернув небудь таке - і тебе відразу виділяють із загального ряду. Напевно, для того і говорять.
- Пам'ятаєте, що ви сказали після матчу "Динамо" - "Спартак", коли Веллітон травмував Габулова?
- Ні.
- Я процитую: "Вважаю, що треба вилучати гравця, коли він ламає обличчя воротареві..."
- У нас з Веллітоном ситуації трішечки різні. Коли воротар очевидно перший на м'ячі, я намагаюся вже не лізти. А взагалі, якщо в правилах буде записано, що гравець, який завдав воротарю серйозну травму, повинен бути вилучений з поля, - немає проблем. Я згоден понести покарання. Але тоді за це нехай вилучають всіх.