Михайличенко: Девіч може зіграти у матчі з норвежцями

Головний тренер національної збірної України з футболу Олексій Михайличенко розповів про матчі відбору до Чемпіонату Світу 2010 року, проблеми у національній команді, універсалізм футболістів, силу суперників та можливих новачків головної команди країни.

Про відбіркові ігри

Останні три гри збірної у цьому році були найважливішими і найпоказовішими. Цифри хоча і важливі, але не настільки, щоб затьмарити не зовсім ту гру, яку команда показала у цих іграх. Особливо останні тридцять хвилин матчу проти збірної Хорватії, я хотів би, щоб ці тридцять хвилин лишилися у цьому році і не перейшли у наступний. Якщо порівнювати цей та минулий відбірний цикли, то основний склад команди змінився відсотків на сімдесят. Від цього ми нікуди не дінемося.

Сказати, що нам все вдалося, що ми задумували - це теж неправда. Адже футбол, крім очок, які дуже важливі, це ще й рівень самої гри. Але в нас є до чого прагнути. Очки нам ніхто не дарує, ми їх заробляємо, десь вириваємо. Поза тим, що не все виходить у грі, але очки ми заробляємо. І це дуже важливо, бо задачі, які стоять перед збірною, ніхто не скасовував.

Перебудови завжди дуже важкі, навіть не тому, що прийшов новий тренер і все змінює. Реалії сьогоднішнього дня такі, що є група молодих футболістів. Інколи змінюється одна людина, інколи три, інколи п'ять.

Про матч з Білорусією

Ми повністю програли середину поля. Це був варіант із двома нападниками та креативними півзахисниками - і повністю програли середину поля. Чому в нас не виходила гра в атаці? Бо ми не контролювали м'яч, бо ми його не могли відібрати. Білоруси дуже добре контролювали м'яч. А у нас не було універсальних гравців, які вміють і атакувати і захищатися. Вони у нас є, але не зіграли у свою гру.

Їх п'ять півзахисників перегравали наших чотирьох. Якщо реально дивитися на гру, то крім декількох дальніх ударів нічого не було.

Про гру з Хорватією

Читав багато коментарів та оцінок, де кажуть, що ми грали на нічию. Так от, і думки такої не було! Сам перебіг матчу примусив нас думати дещо по-іншому. Ніхто не грав у захисний варіант. У якійсь мірі ми винні у тому, що ми не створили контргру, не всі зіграли на тому рівні, а також суперник нам не дозволив зробити. Десять ударів, жоден з яких не був у площину воріт, - це наша проблема. Навіть схеми, за якими ми грали, були дзеркальними. У них в атаці вийшло більше, у нас не вийшло геть нічого.

Жодним чином я не був задоволений результатом і грав на нічию. Я чудово розумів важливість трьох очок у домашній грі з Хорватією. Але я чудово давав собі звіт про втрату трьох очок. Саме тому і не зробив заміни, бо не був впевнений, що ми щось виграємо в атаці, але у мене була підозра, що програємо в обороні.

У класі ми трохи поступаємося хорватам, крім того у нас чоловік 5-6 новачків, команда змінюється. А Хорватія протягом трьох років грає одним складом, усі розуміються між собою як Алієв з Мілевським. У нас є над чим працювати, ми не зіграли у свою гру, я не очікував, що матч так складеться. Потенціал для контргри у нас був, ми його не використали.

Про заміни

Було помітно, що Левченко втомився, він почав не встигати. Тому на полі з'явився Кравченко. Я розумів, що у таку гру входити дуже важко. Але чим далі, тим більше ми мали би проблем в обороні, бо в останні тридцять хвилин атаки просто не було. Якщо когось висмикнути із захисних футболістів, то не було впевненості, що гра в обороні не зруйнується.

Про гру в атаці

Зараз чистих гравців атаки уже не може бути, всі разом захищаються, всі разом атакують. Тому наявність одного чи двох форвардів не значить, що команда буде грати у захисний або атакувальний футбол. Напевне, відсотків 60 команд грають із одним форвардом, але потенціал нападу від того не зменшується.

Про Англію

Я їздив дивитися матч Англія-Білорусь. Англійці проти Білорусі і англійці проти Хорватії - це різні команди. Може вони грають рівно настільки, наскільки треба. Але за рухом, за змістом хорвати були набагато сильнішими від англійців.

Про Девіча

Я не знаю мотивів, через які він змінив громадянство. Ми за ним стежимо, і я не відкидаю можливості його запрошення. Якщо він буде показувати хорошу гру, то, можливо, він появиться у грі з норвежцями. Він вже став українцем тому до нього будуть такі ж вимоги, як і до решти. Якщо він буде, на наш погляд, показувати рівень. Для мене дуже лестить, що він прийняв громадянство, щоб грати у збірній.

Про Алієва

Дивимось ігри "Динамо". Алієв практично не бере участь у захисних діях, тому перебудовувати ніхто не буде. А у збірній треба вміти і те, й інше.