Чемпіон України з водного поло: Вибиті пальці і зламаний ніс – то дрібниці

Інші види — 14:00, 26 Сер 2015 — dmytrokorotayev Переглядів: 2826

Поділитись:

Чемпіон України з водного поло, 20-річний Олександр Цвіркун в екслюзивному інтерв'ю Sportanalytic.com розповів, як йому вдається тренуватись, тренувати і ганяти на своєму байку.

"Динамівець" каже, що цей вид спорту не для слабаків і щоб досягти результату треба вміти хитрувати, обманювати і давати здачі.

- Де і коли ти почав займатися водним поло? Чому саме цей вид спорту?

- З 10 років на "Динамо". Ну так зазвичай буває, батьки віддають дітей на різні види спорту. Ось я спробував і вибрав це. Ходив ще на футбол, баскетбол, теніс. Всякі види боротьби, бокс…

- А звідки взялася любов до мотоциклів?

- Та з дитинства ще. Напевно в років 10 зрозумів що хочу, в 12 - почав збирати і в сімнадцять купив перший.

- Як давно ти працюєш тренером?

- У сім'ї вийшло так, що потрібно було швидше дорослішати і заробляти гроші. Ось я і шукав, то одне, то інше. Я познайомився тут, в "Аквапарку", з дівчиною (потім ми почали зустрічатись). Вона сказала що тут є вакансія тренера. І ось уже два роки я тут працюю.

- З "Динамо" ще хтось тренує дітей?

- Вітя Момот. Він тренер в ДЮСШ. Богданов Олександр Сергійович та Іртаєв Володимир Сергійович також тренують на "Динамо ".

- Як вдається поєднувати роботу, тренування і своє мото-хобі?

- Ну так, важкувато трохи. Головне бажання. Раніше часу вистачало, а зараз думаю, що важливіше. Раніше виходило добре поєднувати, коли був молодшим.

- А крім цього є ще якісь захоплення?

- Поїхав якось в Крим до дядька, не було що робити, я знайшов у нього старий фотоапарат Зеніт. Ну ось я і взявся фотографувати трохи. Не знаю - щось вийшло, щось ні.

- Що вважаєш своїм найбільшим досягненням у спорті і в житті?

- Я думаю, що все ще попереду. Начебто і є щось, що вже встиг зробити. Але якщо і є, то воно таке незначне… Ну, Майстер спорту. Класно звичайно, але воно в житті нічого не дає. Робота - класно. Якісь цілі є, але про досягнення говорити, думаю, рано.

- Ти потрапив у національну збірну в 11-му класі. Були пропозиції пограти за іноземні клуби?

- Може й пропонували, я не знаю. Це з тренерами розмовляють, а тренери вже нам говорять. Мені не говорили.

- А якби запропонували - ти б поїхав? І куди б взагалі хотів?

- Ой, чесно кажучи, коли ти в 11-му класі можна їхати куди завгодно: в Польщу, Словаччину… Кудись ближче, я не говорю навіть про Францію, Німеччину і т.д. По-перше, там умови. По-друге, там це все на професійному рівні, тебе забезпечують від шкарпеток до куртки. Плюс до всього, у тебе там купа тренерів-лікарів, які постійно стежать за тобою. У них там все добре розвивається, а у нас на любительському рівні. У нас сильна юнацька школа, просто тому що всі йдуть на азарті і там тренери дуже хороші. Те ж саме і старші.

У нас раніше водне поло жило, навіть зараз, в такій важкій для країни ситуації, воно живе, але, за великим рахунком, три роки тому Чемпіонат України Вищої Ліги був набагато сильніше. Були гравці, було фінансування. А зараз з цим складніше. Команда збереглася завдяки спонсорам і тренерам. Ми якось крутимося і виграємо все що тільки можна. Команда в Харкові є нормальна. А конкуренції більше немає і воно сумно.

- Ти збирався вступати до університету? Як успіхи?

- Уже вступив. В інфіз. На олімпійський спорт. Ми разом з пацанами з восьмого класу разом йдемо: Гліб Шульженко, Діма Федоришин і Діма Алєксєєв (хлопці разом вчилися в УФК - примітка авт.).

- Як далі плануєш розвивати свою кар'єру: бачиш себе гравцем, чи все ж, тренером?

- Я думаю, краще тренером. Тому що, чесно кажучи, і за станом здоров'я грати мені вже дуже складно, і тренером не те що мені легше, мені цікавіше. Я звичайно ще багато чого не знаю, всіх тонкощів і нюансів, але досвід якийсь вже є. І дітям легко що щось передати, тому що, грубо кажучи, кілька років тому я ще був у їхньому віці. Я прекрасно пам'ятаю, як це все проходить, як потрібно де кого смикнути, віддати пас, ну і вчити їх легко.

- Розкажи про своїх вихованців. Як ти почав їх тренувати і як вони тебе сприйняли?

- До мене тренером з водного поло тут була дівчина. Я не знаю, як у них це все відбувалося, це вже мене не стосується… Залишила вона мені рівно 5 дітей. Я починав з 5, потім їх стало 30. Я з дітьми намагаюся бути на рівних. Дружити, жартувати. Щоб їм зі мною було не важко, і мені легше. Але все одно їм іноді потрібно показувати хто головний. Треную хлопців з 2002 по 2006 р.н.

- Дивно, у Львові, де немає жодного озера і річки є найсильніша команда України з ватерполо. Розкажи про ваші тренування. Де вони проходять і як взагалі тут розвинена інфраструктура для водних видів спорту?

- В принципі басейнів вистачає. "Євроспорт", "Аквапарк", "Динамо", СКА. Вони ніби то є, але для спорту, таких як годиться - тут вже складніше. Є "Динамо", там де тренується ДЮСШ. Там дуже лояльно до них ставляться. Там хороше забезпечення водою, але все одно можна було б краще. На "Євроспорті" теж хороша команда. На СКА рік тому відкрили стрибкову ванну. І там набрали ватерполістів теж, і зараз вони там начебто добре себе показують.

- А ви де тренуєтеся?

- Ми постійно тренуємося на "Динамо". От якщо для дітей, то звичайно цього вистачить, але для дядьків під 2 метри, для стрибків у маленькому басейні місця замало. Чесно кажучи, складно. Навіть якщо тренуватися там - це ще пів біди. Ну, стандартних 30х20, а у нас 25х10… Просто потім приїжджаєш на змагання, дивишся - футболное поле.

- А який з українських басейнів для тебе найкращий?

- На "СКА" прикольно. У нас там проходять змагання. На "СКА" найкращий.

- В Харкові нормальні басейни є? (Харківська команда "Слобожанець" - принципові суперники "динамівців" у першості України, - примітка авт.)

- Так, хороший басейн, але ми частіше в Дніпродзержинську граємо. Там дешева оренда, як я розумію.

- А як у вас з фінансуванням? Зарплата в команді нормальна?

- У нас зарплати, як такої, немає, у нас є премії.

- Ваша команда в цьому сезоні виграла чемпіонат України без легіонерів. Чи можна сказати що цей вид спорту так популярні серед молоді, і що нам достатньо й своїх талановитих кадрів?

- Ми набираємо популярності. Три роки тому, на тренуванні в "Динамо" нас набиралося дві повні команди. Реально була сильна конкуренція: хтось потрапляв у команду, хтось не потрапляв. Тобто, більшість просто переставали цим займатися, тому що в команді не було місця. Пробували робити другу команду. Вона спочатку набирала обертів, але потім її не стало ...

- Для тебе особисто ватерполо це робота, чи все ж хобі?

- Раніше це взагалі був сенс життя. Зараз якщо я не поплаваю хоча б раз на два дні в мене вже все починає боліти. Хочеться плавати. Це вже невід'ємною частина життя. Якщо говорити про те щоб грати, то це вже відійшло на другий план. Мені вже цікаво помучити людей (сміється). Якщо б ще зі здоров'ям все було нормально, то може і грав би, а так то одне, то друге. Тільки набереш якусь форму, щось вистрілює. Потім знову пропускаєш і доводиться починати все з нуля. Я думаю, краще приділити двом речам більше уваги, ніж трьом по трохи. І якщо вже робити щось, то робити добре.

- У вас в команді половина гравців - дорослі чоловіки з сім'ями. Вони теж десь працюють? Як вони забезпечують сім'ї тільки на премії?

- Є що працюють, є що не працюють. Той же Вітя Момот, наприклад - прекрасний тренер. Тренер в ДЮСШ, поєднує багато всього. Працює, старається. І інші хлопці підробляють. А деяким вистачає просто премії.

- Як ідуть справи всередині команди "Динамо"? Адже у вас грають і юнаки до 20 років і дорослі, досвідчені чоловіки. Дідівщина?

- Ні, у нас з цим все дуже просто. Коли ми прийшли ще малими в команду, я перший раз в "Динамо", по-моєму, в 17 потрапив, там старші всі були, вони знають більше і ти до них прислухаєшся. Вони тебе пробують навчити, підказати. Головне, щоб вони побачили що ти чогось хочеш і тобі це цікаво. І ніхто ніколи нічого такого не показував. Ми якось так об'єдналися, що з тим же Вітею (Віктор Момот, капітан команди - примітка авт.) Ми говоримо на "ти". Говоримо про різні речі, сміємося. Може в інших командах видно, що старші окремо, а молодші окремо, а у нас все нормально з цим. Напевно, тому ми і виграємо. Старші передають молодшим досвід, а молодші тягнуться до старших. Тому все виходить непогано.

- Водне поло - травматичний вид спорту? Глядачі бачать боротьбу на воді, а що відбувається під водою? Чи бували у вас якісь серйозні зіткнення?

- Як кажуть, що було в Лас-Вегасі (сміється і показує зламані пальці)… Ну, мені зламали ніс. Вибиті пальці це взагалі дрібниці. А, ще пальцем в око тицьнули мені. Прорвали всі оболонки, м'язи, що скорочують око. Рік реабілітації, зіниця не скорочується. Веселуха.

- Як ти ставишся до жіночого водного поло?

- А як до нього ставитися. Є і є. Ну от якщо говорити про те, що там відбувається під водою, то в жіночому поло вони набагато жорсткіше грають під водою, ніж ми. Вони якісь нервові (сміється). Просто, у них є за що чіплятися. Ми тільки в плавках, а у них купальники.

- А у вас курйози бувають? Плавки часто знімають?

- Ну звичайно.

- З 11 по 13 вересня у Львові проходитиме "Кубок Карпат". Розкажи про нього.

- Дуже прикольна штука, до речі. Вже проводили такий рік тому. Це буде другий. Настільки я знаю, там будуть поляки, може Словаччина приїде, Литва, Молдова. Класно це тим, що є домовленість - легіонери не беруть участь. І реально, вся молодь яка є, яких потрібно тренеру перевірити, запрошується в команду і вони дивляться, хто що може. Замість легіонерів беруться інші люди, які можуть себе проявити і тренер вже знає, на що йому можна розраховувати.

Це практика. Якщо в чемпіонаті України стільки років граєш, всіх знаєш по іменах, знаєш що від кого очікувати, то тут нові люди, нові гравці і якось цікавіше.

- Ви очікуєте що багато глядачів буде? Пам'ятається, на Кубок України ви в центрі Львова в плавках людей запрошували? Подібні акції будуть?

- Не знаю, може і буде якась акція, але, я думаю, що популяризація водного поло у Львові вже набирає обертів. Діти, які займаються, що тут, (в "Аквапарку", примітка авт.), на "СКА" , на "Динамо" або "Євроспорті" - їм це цікаво подивитися. Це те ж саме, що піти на матч "Карпати" - "Дніпро". Тільки футбол це більш розкручена подія, а ми тільки прагнемо до такого. Я думаю буде багато людей бо матчі будуть цікаві. Якщо на чемпіонаті України ти знаєш, що грає "Динамо" і Харків, то це цікаво і прийдуть всі. А якщо грає "Динамо" з Дніпропетровськом, то ясно що клас у команди трохи нижче і конкуренція вже не та.

- Тренер збірної України говорив, що на цей збір запросять 8 гравців "Динамо". Ти в їх числі?

- Вже ні. Так вийшло, що я потрапив у команду, відіграв там пару змагань, все було класно, планував продовжувати, а потім проблеми зі здоров'ям: то одне, то інше. Попропускав тренування, не походив. Форма вже не та. Поки починаєш її відновлювати - одні змагання, на них виступаєш не в кращій кондиції і тренер бачить, що щось не те. Потім начебто відновився, виступив добре, потім знову гірше. У старшому віці - головне стабільність. От якщо все стабільно добре - тоді все буде класно. У мене то на роботу, то в сім'ї свої пригоди, то там пропустив, там не прийшов і так воно вийшло.

- Що хочеш сказати наостанок нашим читачам?

- Приходьте на "Кубок Карпат", дивіться наші ігри приводьте дітей в наші секції (сміється).

- Ти ж кажеш, що це дуже травматичний вид спорту, як тоді переконати матусь, віддати дитину на водне поло?

- Ну от, дивіться, якщо порівняти футболістів і ватерполістів: в футболі є і свої плюси і свої мінуси, а водне поло, як для мене і для моїх друзів - це дуже "бойовий" вид спорту. Ти там не повинен давати слабину, не повинен давати себе образити. Повинен бути характер! Плюс, це дуже фізично розвиває. Тобто, саме для чоловіка, для хлопчика який хоче стати дорослим чоловіком, а не як вже зараз говорять "Вік мужній жінок і слабких чоловіків". От якщо батьки не хочуть, щоб їхні діти були такими, тоді потрібно віддавати їх на силові види спорту. Якщо бокс, боротьба, та інші види єдиноборств - травматичні, то ватерполо розвиває як тіло, так і характер і найголовніше - голову. Тобто, якщо мізків немає, то виступати добре ти не будеш. Тому що, там під водою тебе хтось штурхає, у тебе в руці м'яч, а твої пацани пливуть і ти повинен подумати, кому передати м'яч, подивитися туди, все оцінити, плюс ще дати здачі тому, хто тебе штовхає. Плюс ще вибрати правильну позицію, щоб суддя не помітив порушень. Тут потрібно думати, потрібно бути хитрим. Обманювати суперника: дивитися наліво, а віддавати вправо. Потім, якщо ти уже не граєш, а десь просто працюєш, то ти не будеш виконувати свою роботу абияк, а будеш шукати шляхи, як зробити цю роботу краще і якісніше.

Автор Лія Зелінська

Джерело: Sportanalytic.com

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Олександр Цвіркун, водне поло

Чемпіон України з водного поло: Вибиті пальці і зламаний ніс – то дрібниці

Останні новини

ЧС-2026. Відео голів

Вибір редактора

Стало відомо, скільки Динамо виклало за нового голкіпера