Кажуть, що якщо Бог залишає людину на цій планеті у ситуації, коли легше було загинути, аніж вижити, це означає, що вона ще не виконала свого призначення. Повідомляє сайт Sportanalytic.com.
Після поразки збірної України від Австрії значно легше було поїхати додому, аніж виповзти у плей-офф завдяки результатам інших команд. Ми залишилися на цьому турнірі завдяки валідольному матчу Швеції та Польщі. Але справедливе також твердження, що якщо людина виживає, а потім пускає своє життя під укіс, то вона не використовує власний другий шанс. Нашим футболістам треба дуже постаратися, щоб у вівторок цей шанс вони використали. Бо збірна України для нашого народу - це як капризна дитина. Інколи вона бісить тебе до неможливості, доводить до нервового зриву, змушує злитися і хвилюватися. Але минає десять хвилин, а ти знову ладен ту дитину обіймати. Просто через те, що вона твоя. Упевнений, що точно таку ж гаму емоцій пережили всі вболівальники "жовто-синіх" упродовж цих кількох днів. Мабуть, збірна Швеції ще не мала такої підтримки у нашій країні, як сьогодні.
Разом з тим, було б дуже легко і просто сказати, що тепер у нас все прекрасно та безхмарно. І коли ми знову у грі, варто звернути увагу на кілька важливих моментів. Момент перший. Андрій Шевченко після поразки від Австрії сказав: "З таким першим таймом нам у плей-офф робити нічого". Він же: "Команда не готова фізично". Це наша найбільша біда і тривога перед матчем 1/8 фіналу. Справа в тому, що фізичну готовність на зборах закладають протягом кількох тижнів, тож якщо Україна зараз "порожня", то швидко привести її до ладу не вдасться. Чи варто забирати назад свої критичні слова про збірну? Звісно, ні. Від того, що Швеція обіграла Польщу, у команди не стало більше фізичних сил, Малиновський не став заднім числом лідером команди, а Зінченко все одно надто багато керував і махав руками. Наш штаб все одно нічого не зміг подіяти з пресингом австрійців, а зрізання календаря УПЛ було зайвим. Тренерський штаб припустився глобальної помилки у питанні фізичної готовності, вибору тактики на конкретні матчі і впертій любові до футболістів, котрі зараз "ніякі".
Все це так, але сьогодні перед нами стоїть інше питання: що робити зі шведами? Нагадаю, що це команда, яка не програла жодного матчу на цьому турнірі. Команда, яка вистояла проти Іспанії, а потім обіграла Словаччину та Польщу. Команда, де є чітко виражені лідери та міцний кістяк, є власний малюнок гри... Одним словом, є все те, чого не було у нас протягом перших трьох матчів. Завдяки чому ми можемо перемогти і вийти у плей-офф? Точно не через фізичну підготовку. Якщо все так погано, як казав Шевченко, то тут вже нічого не зробиш, ми погано готові. Хіба що пік форми у нас запланований на півфінал, але туди ще треба доповзти. Індивідуальна майстерність? Теж ні. На жаль, на цьому Євро у нас критично мало точних та розумних передач, зате колосальний рівень браку. Командний дух? Ну, коли на полі гравці один одного посилають на три літери, про це теж говорити важко.
То що робити? У збірної України залишився тільки один козир на матч зі Швецією. Цей єдиний варіант, на який треба ставити "олл-ін" і йти до кінця. І полягає він саме в емоційному моменті. Якщо людина повернулася до життя тоді, коли їй шансів не давали, то вона принаймні спочатку спробує змінитися і стати кращою. Якщо збірна, котру вже поховали всі, і поховали справедливо, раптом повстала з попелу, вона мусить за цей шанс чіплятися руками, ногами і головою. Вона мусить на полі йти на кожен м'яч і отримувати, врешті, жовті картки за жорстку гру, чого впритул не було у грі з Австрією. Футболісти мають бути максимально заряджені саме в емоційному плані. Тільки у такому випадку у збірної буде шанс у вівторок. Бо інакше нас знову розмажуть по газону, а тоді неминуче з'являться питання про те, чи варто було проходити всі ці кола пекла. Ми пробачили тебе, збірна. Покажи, що ти можеш краще.
Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.com
Сайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!