СЕ. Артем Мілевський: Я не дуже-то рвуся на захід

Форвард київського «Динамо» і збірної України Артем Мілевський оцінив роботу Юрія Сьоміна в українському клубі, привітав БАТЕ з виходом в груповий етап Ліги чемпіонів і прокоментував чутки про інтерес в свою адресу з боку ПСВ.

«Коли в «Динамо» прийшов Сьомін, перш за все він поставив нам гру, схожу на ту, що була в його «Локо» в кращі роки. Короткий і середній пас нам, гравцям атаки, признатися, більше до душі, чим довгі передачі. Ми розуміємо один одного з напівпогляду, синхронність командних дій доведена до автоматизму.

Крім того, Юрій Павлович вміє знаходити потрібні слова для кожного з нас і для всіх разом. А психологічна мотивація діє на футболістів деколи не менше, ніж матеріальна. Команда у нас зараз молода, амбітна, але справжню перевірку нам належить пройти в груповому турнірі Ліги чемпіонів. Тоді і взнаємо, чого ми коштуємо і чому за цих півроку навчились.

Що стосується недовірі в наш з Олександром Алієвим адрес попередників Сьоміна, які називали нас головними порушниками режиму, то скажу, що у кожної людини, будь він футболістом або, припустимо, журналістом, з часом відбувається переоцінка цінностей, він неодмінно замислюється над тим, що в його житті головне, а що – другорядне. До нас з Сашею розуміння того, що ради футболу треба жертвувати невідмінними, здавалося б, для чоловіків нашого віку розвагами, вже прийшло. Але справедливості ради відмічу, що ми зовсім не вели такий вже розгульний спосіб життя. Просто з нас, вихованців клубної академії, попит був особливим, і будь-який наш вчинок розглядався як під мікроскопом.

Вирішувати, звичайно ж, тренерові, але мені, безумовно, хотілося б зустрітися на полі у відбіркових матчах світової першості з командою країни, в якій народився і провів свої дитячі роки, – з Білорусією. До речі, для мене цей успіх борисовців, вихід БАТЕ, в груповий турнір Ліги чемпіонів став приємним сюрпризом. Але ніщо на цьому світі не буває випадковим: значить, зростає білоруський футбол, виходить на нові горизонти. Та що говорити, якщо перед чемпіонатом Європи збірна грає внічию з Німеччиною, а не так давно – з Аргентиною.

Говорять, ще в минулому відбірковому циклі гра збірної України будувалася через Андрія Шевченка. Настільки радикально я б ситуацію не оцінював. Та і не можу я доки судити, яка гра буде в нашої команди в офіційних матчах, адже збірна нового зразка знаходиться все ще на стадії становлення. Думаю, відповіддю на ваше питання стануть майбутні найближчим часом поєдинки в Львові і Алма-Аті.

Я з повагою відношуся до всіх футболістів, з якими доводилося виходити будь-коли на поле як по одну, так і по різні сторони барикад. Але вірно сказано кимось з мудрих: «Не створи собі кумира». Хотілося б через роки залишитися в пам'яті людей не «парубком, схожим по манері гри на Шевченка», а Мілевським, якого вважали б гідним футболістом.

Так, деякий час назад ходили чутки, що мною зацікавився ПСВ. Спочатку мені розповіли про це друзі, потім я почув новину по телевізору і прочитав в газеті. Знаючі люди підтвердили: інтерес був. Не думаю, що була б можлива ситуація, при якій президент клубу викликав би мене до себе і запитав, хочу я виїхати до Голландії чи ні. Політика клубу нині така, що когось з гравців основної обойми відпускати не збираються. Та я і сам не дуже-то рвуся на захід: у нас в Києві створюється відмінна команда, що ставить перед собою високі цілі в Лізі чемпіонів. Якщо «Динамо» з моєю участю успішно зіграє в цьому турнірі, інтерес до мене стане проявляти не лише ПСВ», – цитує Мілевського «Спорт-експрес».