Сабо: Бразильців зазвичай "Динамо" купувало після молодіжного чемпіонату світу

Відомий футбольний експерт Йожеф Сабо в інтерв’ю "Футбол 24" розповів про специфіку та важливість зимових тренувальних зборів.

- Йожеф Йожефович, як у період міжсезоння команди домовляються про спаринги - напряму чи через посередників?

- В кожного клубу є менеджери, які відповідають за цей напрямок роботи. Тренер готує програму підготовки. Можу розповісти як це було у київському "Динамо". Перший збір ми завжди проводили у Києві. Проводили кросову роботу, покращували загальну-витривалість. Тобто, займалися не спеціальною роботою. Адже потрібно закласти фундамент, без цього не можливо рухатися далі. Чимало наших тренерів цього не знає, звідси і виникають проблеми. Пригадайте, два роки тому "Карпати" вигравали перші ігри з рахунками 3:0, 4:0. А потім у львів’ян почався спад. Це свідчить про прорахунки тренера. Потрібно ж дивитися, що ти даєш, як ти даєш і коли це робиш. Потрібно, аби наставник знав, що робить. Це, насправді, складний процес.

- Кажуть, що тренер може вивести команду на пік форми в конкретний час. Але ж футбольні турніри тривають місяцями, коли у такому випадку команда має вийти на пік готовності?

- Команда повинна на пік вийти на початку сезону. А потім підтримувати цей пік впродовж 2-3 місяців. А відсутність спадів напряму залежить від підготовчого періоду. Спади трапляються через втому гравців. Вони 10-15 хвилин бігають, а потім починаються проблеми – хтось спізнився, через це команда пропускає гол. Це трапляється через неправильний тренувальний процес.

На першому етапі потрібно "набігати певний кілометраж" загальної-витривалості. Необхідно займатися легкою атлетикою, акробатикою тощо. Після відпустки потрібно включити усі групи м’язів. Якщо цього не зробити, згодом почнуться проблеми. На другому етапі підготовки уже потрібно займатися спеціальною підготовкою, роботою з м’ячем. Багато тренерів дають роботу на швидкість, не розуміючи, що вона переходить на загальну витривалість. Тому що не має бази, не має загальної витривалості. Це дуже глибока тема.

- В Україні не так давно почали запрошувати тренерів по фізичній підготовці. Як ви раніше давали собі раду без цих фахівців?

- У нас завжди були фахівці, які готували програми. В цих програмах було все – фізика, швидкісно-силова робота, тренування по загальній-витривалості, по тактиці. Усе в комплексі було. Мені не потрібний був окремий помічник по фізпідготовці. Оскільки фізпідготовка у нас була в загальній програмі.

Зараз не раз читаю критику системи покійного Валерія Лобановського. Кажуть,що вона вимерла. А я впевнений у тому, що система Валерія Лобановського, Олега Базилевича та Анатолія Зеленцова і досі актуальна. Ця трійця дійшла до того, що необхідно не просто тренувати команду, а займатися систематичною підготовкою. Так і ми працювали. Не хочу сказати, що ми сліпо копіювали цю систему. Той же Анатолій Дем’яненко, Олексій Михайличенко не намагалися бездумно тренувати команду, наслідуючи Валерія Лобановського. Кожна система повинна удосконалюватися. А щось бездумно наслідувати є дурістю. Адже такої людини, психолога, яким був Валерій Лобановський більше не буде. Думаю, ніхто не сперечатиметься із тим, що ця система згаданої мною трійці себе виправдала. Все-таки Валерій Лобановський двічі вигравав Кубок Кубків та на чолі збірної СРСР виборював срібло чемпіонату Європи. І як можна говорити про те, що ця система погана? При мені Марчело Ліппі, який на той час очолював "Ювентус", приходив на тренування "Динамо", спостерігав, а потім казав Лобановському: "Містер Лобановський, вдячний вам за науку, 50 відсотків у своїй роботі я запозичив у вас". А зараз люди, які з ним працювали, кажуть, що ця система уже віджила… Це неправильно, завжди буду відстоювати цю думку. Щоби тренувати, потрібно знати як це робити. А не просто-так кинути м’яч, нехай хлопці бігають.

Розумієте, кожен тренер перед грою дає підопічним установку. Але якщо команда не підготовлена, то як можна щось вимагати від неї? Так, як в Україні більше ніхто не грає в футбол. Розвиток сучасного футболу говорить про те, що в захисті має бути 7-9 футболістів і, водночас атакувати потрібно 7-8-ма гравцями. З фази атаки, коли втрачаємо м’яч, відразу потрібно переходити в оборону. Із самого початку, ще на половині поля суперника, потрібно йти у відбір. Так, як це робить "Барселона". А що за футбол в Україні? Втратили м’яч, десять чоловік відбігло назад і стали у своєму штрафному майданчику. Ну хіба це футбол? Такий футбол вже вимер, його не має.

Доводилося спілкуватися із хлопцями, які є помічниками головних тренерів. Запитував у них про їхні методи роботи. А вони мені: "Ну як, працюємо і все". Тобто, помічники не знають, що вони будуть роботи на тренуваннях. Є чимало іноземців, які не знають мови. Їм потрібно якось пояснити що і навіщо ми будемо робити. Адже чимало молоді говорить: "Ну навіщо воно мені потрібно?" А насправді усе це дуже серйозно. Нам потрібно змінювати усе, починаючи від дитячо-юнацького футболу. Нам потрібні тренери, які знають, як працювати, а не просто тренувати. На жаль, про це ми не думаємо.

- Давайте повернемося до мого першого питання. Ви сказали, що в кожному клубі є менеджери, які домовляються про спаринги. Вони це роблять напряму чи через посередників?

- Тренер, як уже казав, має програму. У нього, скажімо із 10-го по 20-те січня запланований перший закордонний збір. Він каже, що йому потрібно у цей період провести два спаринги із легкими суперниками. В цей час він закладає фундамент, а в цей період три тренування в день. Тому сильних спаринг-партнерів не треба, оскільки потрібно щоби команда відчула зв’язки. А домовитися про спаринги повинен менеджер. Він з’ясовує хто базується неподалік і домовляється про товариські ігри. Усі ж шукають спаринг-партнерів, жодних проблем не має.

- Це правда, що деякі балканські команди спеціально виходять на пік форми під час тренувальних зборів, щоби вдало продати своїх футболістів?

- Ні, це дурниці. Під час зборів усі готуються, а не займаються дурницями. Сьогодні уже нікого не обманеш. Як тільки з’являється футболіст, за ним усі стежать – агенти, скаути, тренери. Самому доводилося їздити в Південну Америку, європейські країни. Ніколи не довіряв відеозаписам. Агент ж може пришвидшити відео. Глянеш на запис і бачиш, що Мессі у порівняні із цим гравцем просто відпочиває. А приїдеш подивитися і бачиш, що він нічого не вартий. Агенти – нахабні люди, їм аби тільки продати. Тому потрібно дивитися, вивчати гравця, а уже потім його купувати.

- Вас агенти ніколи не обманювали?

- Ні, завжди перевіряв інформацію. Бразильців ми купували після молодіжного чемпіонату світу. Того ж Клебера тоді купили. Їздив Андрій Андрійович Біба, переглядав матчі цього турніру. Ми брали тільки тих футболістів, яких бачили і знади що вони вміють.

- Коли ви тренували "Динамо" куди на збори їздили?

- В Ізраїль, Іспанію, Португалію. Там були хороші бази, поля, спаринг-партнери.