Васильков: Мене цікавлять зіркові алкоголіки. А Міля - він просто пияк

Футбол — 14:28, 19 Гру 2012 — sasha Переглядів: 3315

Поділитись:

Відомий телебунтар Микола Васильков став першим гостем рубрики "В гостях у БФ".

— Ти ганяв у футбол за школу. А про професійну кар'єру не думав?

— Я мріяв стати футболістом, проте мене зарубав Онищенко на перегляді у динамівській школі. Я грав трохи в "Зміні" на Оболоні, тренувався на "Темпі" на Святошині і все. Далі закрутилося щось інше — я вже вирішив був стати музикантом (сміється).

— Як потрапив у журналістику?

— В журналістику потрапив завдяки матусі. Я закінчив Кульок, а її якраз запросили на СТБ редактором ранкової програми "Чайник". Вона мене хвостом затягла. Я там почав робити лайфи, дивовижки, про спорт, і коли "Чайник" закрили, то Сашко Власенко взяв мене в редакцію Вікон-Спорт. Так я отримав запис в перепустці "ЖУРНАЛІСТ".

— А як виникла ідея "Третього Тайму"?

— Ідея "Третього Тайму" виникла, коли ICTV придбав права на трансляцію матчів Чемпіонату Світу 2010 року. Стала необхідність виходу студії з обговореннями ігор, адже це було прописано в контракті. Ідея студії належить агенту Кіллеру (Андрій Богуш — ред.), з яким ми разом рік перед тим запустили "Інший Футбол". Активно у креаційному процесі брала участь продюсерка Оксана Дихнич. Ми перебрали два-три типи декорацій, була ідея посадити в кадр Кузьму Скрябіна, проте потім зупинилися на кандидатурі Фоззі, і дуже вдало, як виявилося. Ідея запросити Леоненка — цілком заслуга Кіллера, він сам вів тривалі і складні перемовини, і тепер Леоненко — медійний персонаж!

— Ти вів "Третій Тайм" із Віктором Леоненком та Фоззі. Як спілкуєшся з ними поза кадром? В чебуречну часто разом ходили?

— Леоненко, в принципі, поза кадром і в кадрі той самий. Не на камеру хіба що може трохи щільніше висловитися про всіх, кого не вважає достойними поваги. У нього в авторитетах Блохін, Белькевич із Хацкевичем, Максимов, старший Суркіс, до Ріната Ахметова, в принципі, з повагою... А от молодих чи не всіх він "ганяє".
Фоззі дуже цікава людина. Він сам себе створив, він активний, напевно найактивніший із нас трьох, пише книжок, пісень, веде телевізійну діяльність, на радіо та в журналах з'являється, і це при тому, що в них концертний графік украй насичений...
Фоззі має чітко виражену українсько-радянську позицію. Він уболіває проти російських клубів, надто проти "Спартака", він не пише пісень російською, хоча і спілкується в побуті нею залюбки (в Києві 65% русофонів). Фоззі має часто принципові позиції до речей: чогось не сприймає, до чогось не хоче ніколи мати стосунку, словом, він не "типовий" журналіст, які в нас переважно багатостаночники. Фозз уболіває за "Металіст" і за "Динамо".
Ми з ними втрьох зустрічалися тільки на етерах, ну ще пару разів на прямих лініях чи онлайн-конференціях. Після того я переважно спілкуюся окремо то з одним, то з іншим, у рамках медіапроектів чи на п'янках (сміється).

— Від 1 до 20 наскільки оціниш своє "розбирання" у футболі?

— Я в футболі розбираюся на 13.

— Про історію із тим, як Шевченко в тебе вкрав гроші, відомо всім.
Припустимо, що Шева б не зізнався, що це він "потягнув" гаманець. Чи звертався б ти тоді в міліцію?

— Історія з тим, як Шева у мене тицнув лопатник, прославила мене на три дні на весь слов'янський нет (усміхається). Мені дзвонили всі, від львівської газети "Експрес", до видання з Сахаліну. Все просто, я не бачив, що він позаду, а моя асистентка Ахава уже його підвела, і я коли попрощався з Ґаззаєвим, почав ліпити якусь дурню про те, що о..., а тільки розкрив рота запитати у Валерія важливе, а він уже "да свіданія". Як Шева мене обхватив, я побачив, що то він, і кажу: "а це з нами герой зустрічі і все таке". А в кінці він питає, "чи ти нічого не забув?", а я й кажу, "о, де це тебе цьому навчили?"

А за дві години він приїхав до нас на етер в студію "Третього Тайму", там ще раз це крутили, приколювалися, тоді зібралися вперше з 90-х і поки востаннє разом — Леон, Ребров та Шева.
Мене всі видання запитували, а скільки у тебе там було бабла? Я комусь, здається "Сегодня", назвав найбільшу суму — 6 тисяч гривень, вона і закріпилася як головна легенда. Росіяни перевели на їхні рублі, вийшло ще більше, потім я дивився це відео в ролику про найкращі події світу футболу за 2010 рік, який крутили в Аргентині, там наводили ще більшу суму. Італійці та англійці сильно піарили той випадок, мені з Греції дзвонили, ну кому що болить (сміється). Якби Шева не віддав, то був би винен, мав би у мене кредит (сміється).

— Що особисто для тебе означають 6 тисяч гривень?

— Для мене 6 тисяч гривень нічого не значать — це середня ставка спортивного журналюги на телебаченні. Я витрачаю гроші спонтанно, викидаю на обіди-вечері, на електроні цяцьци, на іграшки малим, на квіти, ну на бензин по сто баків на тиждень — це як отче наш (усміхається).
Я не накопичую грошей, бо у п'ятому вимірі гроші зайві, відпочиваю взимку на лижвах, літом на морі, восени та навесні я відпочиваю на футбольних стадіонах по всій Европі, де грають наші.

— За тобою скандалів не зауважено, але от за Леоненком та Ахавою таких історій чимало. Які вони в житті?

— Леон не скандальний, він говорить те, що зазвичай говорять у коментах тролі, а він на камеру — свої прості думки. Такого не часто зустрінеш. Ахава не сильно скандальна, якщо чесно. Вона там нарвалася раз на мати від Алі-Джи (здогадуєтесь, про кого йдеться), а більше я не пригадую за нею такого геть нічого. Отож, можна сказати, що вона навпаки — лояльна репортерка.

— Чого ти у футболі не любиш?

— Я не люблю у футболі радянських стадіонів. І великої кількості "мусорів", як це раніше було в Харкові, а надто у Дніпрі на "Метеорі" — третина арени "мусора"! Жаххх…

— Ти відкрито говориш про свою нелюбов до Конькова, вважаєш, що саме він винен у тому, що збірна України і досі без тренера. Також ти колись намагався домовитися про інтерв'ю з ним, але так і не домовився. У чому саме причина? Він тебе сприймає як "недонецького"?

— Я відкрито говорю про нелюбов до Конькова?! Це де таке я говорив?

— На твоїй конференції подібне читав.

— Ну, я не казав уже точно, що не люблю Конькова (сміється). Чого це мені його не любити? Навіть якщо біди від нього і йдуть! Я люблю, коли ситуація скандальна, зараз за Конькова вона перманентно скандальна, мені подобається (сміється). Причина в тренері — звісно він, хто тут ще у нас керує ФФУ? Якщо хтось іще є, то і він (вони) теж винні.
Я домовлявся про інтерв'ю з ним через його старенького помічничка, забув як звать, просто Коньков був зайнятий (уже не стану коментувати, чим), а мені потім уже не треба було. Він про мене, гадаю, і не знає нічого, не те, щоби категоризувати як донецького, чи недонецького. Я з ним ніколи не бачився.

— Ти якось написав на своїй конференції після того, як побував на
тренуванні "Динамо", що "Мілевський реально страшний". Думаєш,
перейшовши в іншу команду, він поверне собі футбольну молодість, коли
був справжнім лідером молодіжної збірної, чи й надалі виступатиме у
нічних клубах?

— Ні, Мілевський — це збитий вертольотник. Він кращого вигляду вже не набуде, і грати краще вже не стане. Міля поступово стає вже і нецікавим мені, я цікавлюся скандальними фігурами, зірковими алкоголиками, на жаль він уже не зірка, а простих алкоголиків у нас тут третина міста. Він нікуди взимку не піде, далі залишиться в ДК, а потім взагалі невідомість, чорна прірва, безвість і забуття. Який такий Артьом-Шмартьом, не бачиш, ми снідаєм.

— А коли граєш у футбол, то на якій позиції тобі найбільше до вподоби?

— У футбол я грати не вмію, тож і позиція мені байдужа, я теоретик спорту, відірваний від життя філософ.

— "Курю, тільки коли п'ю" — твої слова...

— Курю, коли вип'ю, а так побутово на перекури не бігаю. П'ю натомість часто, надто взимку.

— Ти ріс в "кримінальній" Оболоні, займався єдиноборствами. Були якісь інциденти і чи не був сам хоч трохи в якійсь кримінальній
структурі?

— Я ріс на Оболоні, проте не такий був дужий, як хлопці, тож до угруповань не брали (сміється). Я слабка людина. Хоча в нас там всі були під Черепом, Москвою, Савлохою, Кісельом. Я займався шотоканом, проте інцидентів багато не було, майже не бився на вулиці. Із кримінального бізнесу була якась барижна діяльність, дуже мало, а головне, ми з моїм корешом Кухнею років зо два на початку 90-х працювали на валюті біля ЦУМу. Нормально піднялися, пам'ятаю, повіз до тата в Москву цілу скриню рублів, на які поміняв йому бакси, у нас тут курс був кращим. Я кинув картонну коробку на третю полицю загального вагону і пішов бухати, спав без білизни у рваних джинсах... Митниця таких навіть не чіпає (сміється).

— Ти добре знайомий з Шевою. Що можеш про нього сказати такого, чого поки що ніхто не знає?

— З Шевою я вчився в одній школі, а з його сестрою Лєнкою ми однокласники. Шева молодший на 4 роки, для школи — це прірва. Я не товаришував навіть із тими, хто на рік менші. Хоча ми багато перетиналися в чому, десь було лазили разом, займалися у одного тренера Серьоги-Ушиста, зустрічалися з одною дєвочкою Чижичкою, грали багато на шкільному полі...
Він, пригадую, прийшов на фізру у нових трусах adidas динамівської форми, я з вікна хімії дивився, як вони грають, його навіть ніхто не атакував у грі, так він виділявся всім зовні! Хоча всі в школі були впевнені, що в "Динамо" заграє мій однокласник Гена Копєйка. Він був головною зіркою футболу, він уже навіть м'ячі подавав на матчах "Динамо" в чемпіонаті СРСР, а в перерві виходив грати за юнацький склад на "Республіканському"... Він тепер адвокат, кажуть, дуже шановний.

— От ти маєш свій інтернет-проект 11на11. На ICTV мало платили, чи це для себе, для душі?

— Я на ICTV не працюю вже з початку 2012 року, у лютому чи березні пішов з проекту "Інший Футбол". Я багато чого робив, був другом Евра в Україні. працював на УЕФА тим спікером збірної України на Евро-2012, зараз роблю на СТБ Містичні Розслідування, а на БТБ (нове банківське телебачення) спортивну програму "СпортМаркет". З нового року плануємо там-таки запустити автомобільний проект.
Насправді, ми з партнерами зараз розвиваємо свій продакшн, це цікаво, виробляти програми. Сайт 11на11 — публічний портал, де ми надаємо можливість всім, хто хоче спробувати себе у якості журналіста, навчитися писати жанрово, знайомитися з формальними правилами викладання статей у мережі. Заявок, зазвичай, буває купа, виживають лише одиниці. Зате потім люди реально влаштовуються працювати. У нас Сєля тепер працює на дніпропетровському телебаченні, Ред — на телестудії в Керчі, хлопці поприлаштовувалися в газети та електронні видання. Я задоволений.

— Взагалі, що можеш сказати про українську футбольну інтернет-журналістику, особливо про її недоліки?

— Інтернет-журналістика у нас слабенька, в Англії та Німеччині набагато цікавіше пишуть, і винахідливіших матеріялів більше, і ґрунтовних статей. Все залежить від мотивації, а не від таланту чи безталанності. В газеті "Сегодня" є класні матеріяли й добірки, в іхній версії на сайті так само. На Футбол.уа пишуть цікаві статті, хоча там завжди все трохи обережно, стримано. Розмаху бракує всім.

— Тут Анна Ахава начебто заміж зібралася. Чи не було в тебе з нею ніяких "позапрофесійних" стосунків, і взагалі скільки у вас там залицяльників до неї було?

— А за кого Ахава виходить? Цікаво. У мене з нею нічого не було, втім, якби й було, я так само би сказав, що нічого (сміється). На роботі не пригадаю, що в неї було багато залицяльників, швидше навпаки, а поза роботою, здається, вирував безтурботний залицяльний променад.

— Ну тоді перейдемо до жіночого футболу. Чи цікавишся ним і що взагалі про нього думаєш?

— Жіночий футбол нецікавий. Так, раз звернути увагу, і все.

— Добре. А якому футболістові тобі хотілося би натовкти пику?

— Пику нікому я ніколи не товчу, всі люди — раби Божі, а решта — тварі Господні.

— В нас є два клани журналістів футбольних. Київсько-діпропетровський і донецький. До якого ти себе відносиш? Як зберігати нейтралітет, при цьому мати очевидні симпатії до одного клубу?

— Кланів журналістських немає, це міф. Все тупіше — донецькі пишуть за Донецьк, дніпровські за "Дніпро" і так далі. Я, чесно кажучи, з дитинства за ДК, це вже в крові, проте років 10 працював з "Шахтарем", ми зробили багато репортажів крутих, документалку про "Скалу", спецпроекти про початок протистояння з ДК — "Максимальне Стиснення"...
Я і зараз за "Шахтарем" стежу з насолодою... Ось за кого не вболівав, як боліла — то "Металіст". У нас за совка ще "Динамо" було завжди з "Дніпром" і з "Карпатами" проти "Спартака", "Метала", "Одеси"... "Шахтар" ніколи не був нашим опонентом, я стара людина, живу за тими поглядами. Нині це швидше життєво чи політично, що Київ проти Донецька, проте важливо вміти ставити себе на місче інших людей, подивитися спробувати їхніми очима на ситуації... Люди скрізь однакові, і в "депресивному регіоні" і на "войовничому заході", вони відштовхуються від нажитих традицій і стоять за своїх. Тут протистоянням не візьмеш, треба всім доходити моральної згоди, це я про людей, звісно, а не про політиків. Там життєві механізми не працюють (сміється).

— Назви найкращого футбольного ведучого і найкращого коментатора України 2012 року.

— Коментатора не назву, не можу сказати, що хтось вирізняється сильно з усіх. А ведучих усього два, якщо між них обирати, то Дениска кращий за Цигана, він уміє вести дискусію, а Ігарян лише кидає в людей запитами. Обидва мої приятелі, щоб ви розуміли!

— Ти багато спілкуєшся з гравцями і працівниками клубів, завжди в курсі всіх підводних течій і трансферів. Розкажи нам, хто куди втікатиме і кого куди виганятимуть цією зимою?

— Хто піде не знає навіть ІМС, РЛА, ОВБ, МБМ... Це все так швидко і ситуативно... Вони зберуть всіх на перші збори, а там уже за тиждень стане зрозуміло з розмов, поглядів, балачок і пліток, хто за кого, проти кого товаришуємо, кого на вихід, а хто іще побігає.
— На твою думку, яким повинен бути оптимальний оклад середньостатистичного гравця УПЛ?

— Оклад — це складна річ. Зараз Інфантино з Мішелем крутять на папері правило зарплатної стелі, проте у нас воно не актуальне, у нас чорна каса, а отже, це тільки якщо в інтересах власника, то він піде на системні скорочення.
Я би, звісно, запропонував систему імені Віті Леоненка — зарплата на рівні 30% від нинішньої, а решта 70% — в розтяжці від 0 до 300% — преміалка за гарну гру. Це прямий мотив для прогресу, хоча постраждають агенти і всі в ланцюгу, зокрема й працівники клубів і самі презики, хто бере участь у "повертальних схемах" відмивання лаве. Хоча це наш чемп би піднесло нагору в маркетинговому сенсі як проривну структуру, де можна легально заробити нескінчено багато лише завдяки голам і пасам!

Джерело: bfootball.com.ua

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Микола Васильков, Артем Мілевський, Андрій Шевченко