Кріс Бірд порівняв братів Кличків

Колишній дворазовий чемпіон світу в надважкій вазі Кріс Бірд в інтерв’ю BaylorІС TV головні події своєї спортивної кар’єри та поділився своїми думками стосовно супертяжів нового покоління. Інтерв’ю вийшло дуже цікавим і дуже насиченим, тому що журналіст Інграм Джонс торкнувся дуже багатьох тем у цій розмові.

Розкажи про те, як ти почав займатися боксом.

Я прийшов у бокс у віці п’яти років. Всі мої брати та сестри займалися боксом, навіть наша собака займалася боксом. Мій батько був тренером, і сам колись був професійним боксером. Я бачив, чим займаються мої брати та сестри, і цілком природно, що мені захотілося займатись тим же. Всі почали мене сприймати серйозно, коли я взяв участь у відбірковому турнірі до Олімпійських Ігор і став другим номером збірної США в своїй ваговій категорії. Я тоді важив всього 63 кг. Через чотири роки я важив вже 75 кг, і зміг пробитися до олімпійської команди, а на Олімпіаді виграв срібну медаль. Це було чудове відчуття!

В ті часи, коли ти був таким легким, ти коли-небудь думав, чи ти коли-небудь мріяв, що станеш чемпіоном світу в надважкій вазі?

Я ніколи навіть не мріяв про те, щоб стати супертяжем, але мій батько завжди говорив мені: “Синку, ти будеш супертяжем”. Він не казав, що я буду чемпіоном світу, просто супертяжем. А я казав йому: “Та ну, я худий хлопець”. Я важив всього 75 кг на Олімпіаді, а став супертяжем! Це був мій особистий вибір – жодних препаратів, лише їжа. І коли я тільки перейшов у надважку вагу, я був зовсім не худий у талії. Але я так ніколи й не став великим хлопцем – я завжди був маленьким супертяжем.

Коли я поглянув в твій послужний список в BoxRec, я був шокований – в першому бою ти важив всього 76,7 кг. А потім ти став важити 96-97 кг. Як тобі вдалося це зробити?

Це все їжа. Я був товстим. В мене не було якоїсь особливої програми набору ваги, в мене не було грошей. Але кожного дня я заливав себе протеїновими шейками тільки для того, щоб перейти в надважку вагу, я знущався над своїм тілом. Для мене прикладом був Евандер Холіфілд, який важив всього 94-95 кг і мав свою хорошу еру в надважкій вазі. Але на відміну від нього, я був товстим. Якщо люди пам’ятають мої бої 1995 року, я був дійсно товстим! Але я дуже хотів стати супертяжем, і для цього був готовий навіть знущатися зі свого тіла. Я йшов на великі жертви, бо хоча я й був успішним аматором, але мені довелося починати свій шлях в професіоналах з самісіньких глибин. Люди про це не знають, але за перші два поєдинки я взагалі не отримав грошей! Я з Мічігана, а там дуже холодні зими… І от, я біжу по снігу – зовсім без грошей, з дружиною та маленькою дитиною, яких я повинен забезпечувати – але моя ціль одна – дістатися до вершини.

Ти одружився до початку своєї професійної кар’єри чи після?

Я одружився через 23 дні після мого першого поєдинку. Ми одружені вже 20 років – якраз 20 лютого була 20 річниця нашого весілля – і ми починали нашу дорогу з нуля, міжрасова пара, в якої нічого не було, і ми разом дійшли до вершини, насолоджуючись цим процесом.

Я хотів би особливо загострити увагу на тому, що ви є міжрасовою парою, оскільки в мене теж були стосунки з дівчиною іншої раси, і я знаю, як це сприймається оточуючими. Як ти з цим справлявся?

Ми з моєю дружиною зустрічалися п’ять років перед тим, як одружилися. Вона була зі мною в часи, коли в мене зовсім не було ні грошей, ні слави, і ми разом пройшли через всі випробування. На початку моєї професійної кар’єри в нас була маленька донька, а грошей не було – як я вже казав, я зовсім нічого не отримав за два своїх перших поєдинки. В подібній ситуації багато молодих пар розходяться, але ми трималися разом. І тому мене зовсім не турбує все, що кажуть і казали про мене ненависники, расисти – це ж всього-на-всього їхня думка. І моя дружина так само ставиться до цього. Якщо ви ненавидите мене – це ваш вибір. Тримайте ненависть в своєму серці, а я в своєму триматиму любов. Я люблю людей незалежно від раси, тому що всі ми, врешті-решт, люди. Я був спортсменом найвищого рівня, і пізнав на собі, що таке людська ненависть. Я отримував сотні і-мейлів з расистськими і словами і просто словами ненависті. Але я ставився до цього спокійно – це лише твоя думка, і мені шкода, що ти носиш в собі так багато ненависті.

Ти відповідав таким людям?

Я спокійна людина, і вважаю, що не варто зосереджувати увагу на таких речах. Я зі своєю дружиною вже 25 років, 20 з яких ми одружені – ось це для мене дійсно важливо!

Який етап став переломним в твоїй кар’єрі?

Період, коли я звернувся до Бога. Це надало мені духовних сил, і я зробив неможливе – без великих мускулів, без удару я бився в надважкій вазі і став чемпіоном світу. Мені треба було використовувати свій мозок, тому що в мене не було ні розмірів, ні удару. Девід Хей хоч і невеликий хлопець, але він сильно б’є, а я – ні! Панчерами народжуються, а не стають. І оглядаючись назад на свою кар’єру – як я переміг такого монстра, як Девід Туа, який дванадцять раундів йшов вперед. Як я боксував з таким гігантом, як Віталій Кличко, або навіть протримався всі 12 раундів проти Володимира Кличка у першому поєдинку. Або як я справлявся з такими хлопцями, як Джаміль МакКлайн, який важив більше 120 кг, чи Анджей Голота, який важив десь 110 кг? Виключно завдяки характеру.

Я помітив, що у вас з Ленноксом Льюісом багато спільного – ви обидва перемогли хлопців, які всім іншим створювали купу проблем. У вас однакові перемоги над Віталієм Кличком, і ви обидва перебоксували Девіда Туа.

І ми з Ленноксом повинні були зустрітися у ринзі.

Але чому ви так ніколи й не зустрілися?

Спитай Леннокса!

Колись я це зроблю…

Я не та людина, яка любить плакатись в жилетку, але скажу одне: як можна відмовлятися від чемпіонських поясів? (Леннокс Льюіс відмовився від бою з Крісом Бірдом, коли той став офіційним претендентом за версією IBF). Я провів бій з Евандером Холіфілдом, і це було чудово, але я так сильно хотів зустрітися з Ленноксом Льюісом, особливо після того, як я побив Девіда Туа! Леннокс був великим чемпіоном і дуже великим хлопцем, але я зовсім його не боявся. Я став офіційним претендентом на його титул, але він відмовився від бою. Мій принцип такий: незалежно від того, виграєш ти чи програєш – ніколи не ухиляйся від бою з будь-яким суперником.

Що ж, тепер розкажи мені про ще одного хлопця, який, на мою думку, міг би стати великим боксером – Айка Айбеабучі. В нього було все – сильний удар, міцне підборіддя, висока активність у ринзі. Він здавався непереможним. Звісно, непереможних не буває, але він здавався таким.

Айк важив 111 кг, а я 95. Він був просто здоровенним! Але наш бій був рівним до моменту нокауту. Це надважка вага, і тут все може вирішити один удар, як сталося в бою Тоні Томпсона з Девідом Прайсом. Це ж саме сталося в моєму бою з Айком. Він не домінував в поєдинку зі мною, не “вбивав” мене, просто зловив одним ударом. Айк був сильним боксером, але складно сказати, чи домінував би він у цій ері двометрових хлопців – може так, може й ні. Тому що підібратися до таких височенних хлопців не так вже й легко.

Але ж тобі вдавалося пройти на ближню дистанцію в бою з Віталієм Кличком, а в Айка, на відміну від тебе, ще й був дуже сильний удар!

Ні, я двічі вигравав чемпіонські титули завдяки захисту. І Віталія Кличка я переміг саме завдяки тому, що змушував його промахуватися. Повертаючись до Айка, я думаю, що його кар’єра могла б скластися по-різному – він міг би стати найбільш домінантним чемпіоном і знищувати всіх своїх суперників, або його стиль могли б “розкусити”, тому що він був все-таки доволі прямолінійним боксером. Але він був хорошим бійцем. Він вмів працювати корпусом у захисті, що дуже рідко вміють робити хлопці його розмірів, і в нього був дуже розумний тренер – Куртіс Коукс, колишній чемпіон світу. Тому в Айка було все, щоб стати великим боксером, він міг би стати домінантним чемпіоном. Але точно ніхто не може сказати, тому що у різних бійців різні стилі, і сказати напевно, як би Айбеабучі бився, наприклад, з Віталієм Кличком, неможливо. Я змушував Віталія промахуватися, але в мене зовсім інший стиль. Айк, напевно, постійно тиснув би на Віталія, але ми бачили, як Віталій відлупцював Кріса Арреолу, який теж весь бій тиснув на нього.

Цікаво, що Хербі Хайд, якого Віталій побив незадовго до бою з тобою, був дуже хорошим боксером – швидким, спритним.

І в нього був сильний удар!

Так, у нього був дуже сильний удар. Але в нього не було захисту, тому Віталій його просто знищив. А потім настала твоя черга – ти погодився на бій з Віталієм всього за тиждень до самого бою.

Так, я готувався до бою з Адольфо Вашінгтоном, зріст якого був 180 см. І тут мені пропонують зустрітися з таким гігантом. Я ніколи не бачив бої Віталія перед цим, але мені принесли касети з його боями, я подивився і сказав: “Вау, він нокаутував Хербі! В нього 28 нокаутів в 28 боях – він, напевно, просто вбивця. Мені треба дуже добре попрацювати в захисті, в іншому випадку, він мене нокаутує”. І я поїхав в Німеччину за перемогою – я завжди виходив у ринг лише за перемогою. Я знав, що якщо мені вдасться протриматись перші чотири раунди, я зможу виграти цей бій. І після четвертого раунду вболівальники почали підтримувати мене! Мій батько і мій брат підказували мені в куті, щоб я тиснув на Віталія і давав йому вволю промахуватися ударами. А після дев’ятого раунду він здався. Я не люблю критикувати інших, але моя позиція така – ти повинен битися, поки тебе не вб’ють. І я ніколи не здавався, навіть у першому бою з Володимиром Кличком, коли мої очі майже повністю заплили.

Я зовсім не погоджуюсь з думкою, що тобі пощастило здобути перемогу в цьому поєдинку. Ти влучав, а сам постійно змушував його промахуватися. Він був дуже втомлений, і мені здалося, що його куток вирішив зупинити бій, оскільки боявся, що він впаде від втоми, що виглядало б дуже погано в бою з таким маленьким хлопцем, як ти.

Не знаю, чи могло б таке статися, чи ні. Ніхто цього не знає. Єдине, що я знаю точно, так це те, що я став чемпіоном світу в надважкій вазі в той вечір, і це головне. Моє завдання було просто битися. Крім того, я хоч і не панчер, але це не значить, що мої удари вже зовсім невідчутні. А те, що Віталій вирішив припинити боротьбу через травму плеча – це його справа. Я б на його місці не здався – я дев’ять раундів боксував зі зламаним носом проти Леві Біллапса, в двох поєдинках я боксував зі зламаними ребрами, і біль був неймовірним, але я не здавався.

Дехто вважає Віталія Кличка одним з найсильніших панчерів в історії боксу. Ти з цим згоден?

Ні. Ось що я скажу – в нього, можливо, найбільший відсоток перемог нокаутом, але я б не назвав його дуже сильним панчером. Я б не сказав, що в нього дуже сильний одиночний удар. І не тільки я – спитай будь-кого з його суперників – він більше вимотує боксерів своїми ударами, і вони або здаються, або падають від накопичених ударів, або рефері зупиняє бій. Того ж Шеннона Бріггса він бив всі 12 раундів, але так і не зміг звалити, а пам’ятаєш, що з Бріггсом зробив Льюіс? А от Володимир – це зовсім інша справа. От цей хлопець б’є по-справжньому сильно, просто неймовірно сильно! Але я дуже поважаю і Віталія, тому що він, можливо, й здався в бою зі мною, але після цього ніколи не здавався – ні проти Льюіса, ні проти інших боксерів. Взагалі брати Клички – дуже хороші хлопці, вони люблять спорт, вони поважають чемпіонів минулих років, і це мені в них подобається.

Знаєш, мені здається, що Віталій просто не міг здатися в бою проти Льюіса, тому що другої здачі в Америці йому вже не вибачили б. І Льюіс знав це, тому й попер на нього вперед. Але Віталій не зламався, і витримав всі його найсильніші удари, особливо мені запам’ятався той страшенний аперкот.

Всі пам’ятатимуть його бій з Льюісом, тому що Льюіс був великим чемпіоном. Взагалі, в наші часи було три великих чемпіони – Тайсон, Холіфілд і Льюіс. Вони були ще боксерами з попередньої ери, але боксували і в нашу еру. І я завжди хотів зустрітися з усіма трьома.

Тож ти став чемпіоном світу за версією WBO. В бою з ким ти захищав цей титул?

З Володимиром Кличком. Взагалі, я дуже довго не знав, з ким я боксуватиму в першому захисті мого титулу, тому що німецькі промоутери отримали опції на мій наступний бій після перемоги над Віталієм, і довго не могли вибрати, кого поставити проти мене – Віталія чи Володимира. Врешті-решт, вони вибрали Володимира, я знову приїхав в Німеччину і цього разу вчисту програв. Я був вражений психологією Володимира в тому бою – він боксував дуже спокійно, працював джебом, не звертав уваги на мої трюки.

Тепер розкажи про бій з Холіфілдом. Він, як і ти, відданий християнин. Як ви могли бити один одного, як могли налаштуватися на такий бій?

Бокс – це спорт. Такий же, як і футбол, в якому теж, буває, люди завдають травм один одному. А в боксі твоя задача – вдарити свого суперника, і не дати вдарити йому. Але ти повинен поважати кожного свого суперника як людину. А взагалі, бій з Холіфілдом – це був мій зоряний час. Якраз перед цим я побив Девіда Туа і мав битися з Ленноксом Льюісом, але він відмовився від титулу. Добре хоч, що в бою за вакантний титул мені пощастило зустрітися з іншим великим боксером – Евандером Холіфілдом.

Холіфілд за розмірами практично такий же, як і ти. Як думаєш, за рахунок чого він досягнув таких успіхів?

Завдяки розуму – він дуже розумний. Він добре працював головою, причому не тільки в переносному значенні (сміється).

Я завжди дивувався, чому ти вирішив перейти в напівважку вагу в кінці своєї кар’єри?

З двох причин. По-перше, я хотів ввійти в історію. Тому що були три боксери, які стали спочатку чемпіонами світу в напівважкій вазі, а потім і в надважкій вазі. Але не було жодного такого випадку, щоб боксер, який став чемпіоном світу в надважкій вазі, спустився в напівважку вагу, і там також завоював чемпіонський титул. По-друге, я хотів довести всім критикам, які критикували мене за відсутність удару і за інші речі, що я просто не супертяж. Що я напівважковаговик, який б’ється в надважкій вазі.

Але ж перед тобою був приклад Роя Джонса, який піднявся в надважку вагу, побив там Джонні Руїза, і замість того, щоб залишитись там – що, на мою думку, і на думку багатьох, було б правильно – повернувся назад в напівважку вагу і після цього вже ніколи не був тим самим Роєм Джонсом.

Мені подобається Рой, в нього неймовірний талант. Але кого він побив у надважкій вазі, кого? Після Руїза він мав би зустрітися зі мною, тому що зрозуміло, що з такими гігантами, як брати Клички, він не бився б.

Але він міг зустрітися з Холіфілдом, і це був би супербій! Чому ж він тоді повернувся в напівважку вагу, щоб битися з Тарвером?

Холіфілд, можливо, на той час був уже старим, але він все ще був розумним і сильно бив. Крім того, Рою Джонсу треба було зганяти не так вже й багато маси, а от я зігнав десь близько 18 кг.

Кажу це без неповаги до тебе, але коли ти спустився в напівважку вагу, ти виглядав, як фізично хвора людина.

А я таким і був. Члени атлетичної комісії, які дали мені дозвіл на бій, не могли повірити, що я пройшов всі тести. А що стосується Роя, то він зробив правильний вибір, перейшовши в надважку вагу і побивши там Руїза. Але він вирішив не залишатися там, бо не хотів битися зі справді сильними супертяжами. І це й не дивно – яким би талановитим ти не був, і якими б повільними не здавалися тобі супертяжі, але кожен їх удар може закінчити бій.

Але я добре пам’ятаю, як він заявляв, що збирається провести бої з Ленноксом Льіюсом і Майком Тайсоном.

Але якщо ти робиш такі заяви, то підтверджуй їх ділом – погоджуйся на такий бій!

Він колись навіть планував битися з Бастером Дагласом.

З ким?

З Бастером Дагласом.

Це був би дуже серйозний виклик, тому що йому протистояв би значно вищий, значно більший суперник з дуже сильним ударом. Але в Роя це були тільки розмови, як і в Джеймса Тоні, який постійно кидав виклик братами Кличкам, придумував їм всілякі прізвиська,але у ринг проти них так і не вийшов.

Коли ти зрозумів, що маєш сказати боксу “До побачення”, як боксер?

Після бою з Повєткіним. Я не збираюся применшувати його заслуг, він талановитий хлопець, але колишнього бажання боксувати у мене вже тоді не було. Мені було вже 37 років, тренувальний табір був значно важчий, ніж раніше, під час підготовки мене потрясали значно частіше, ніж коли мені було 27. Я був виснажений фізично, і бажання вже також пропало, хоча раніше я любив тренування, любив бігати. Після цього я ще спустився в напівважку вагу, намагаючись цим знайти собі мотивацію, але колишньої мотивації вже не було – вона зникла назавжди.

Що можеш сказати про теперішніх супертяжів? 20 квітня Тайсон Фьюрі зустрінеться зі Стівом Каннінгемом. Що можеш сказати про цей бій?

Це буде хороший бій. Стів дуже довгорукий хлопець. Ключем до перемоги для нього має стати швидкість і техніка. Для Тайсона Фьюрі важливо тримати дистанцію, і хоча він значно більший і сильніший за Стіва, але бій буде цікавим, особливо якщо врахувати, що зустрічаються боксери різних стилів – швидкість і рухливість проти розмірів і сили.

Ти не чув, що Віталій Кличко ніби може зустрітися з Маліком Скоттом?

Дійсно?

Прочитав сьогодні в Твіттері.

Віталій Кличко старіє, але він дуже розумний боксер. Навіть якщо зараз він виглядає не вражаюче, завдяки його розуму будь-якому супернику буде важко вирахувати його дії. Але якщо такий бій відбудеться, це буде хороша нагода для Маліка Скотта.

Що можеш сказати про Браянта Дженнінгса?

Браянт Дженнінгс – хороший боксер. Один з найкращих в Америці. Але коли він битиметься з хлопцями зростом 200-205 см, йому доведеться боксувати по-іншому, ніж зараз.

Деонтей Вайлдер – його часто критикують, і я в тому числі, за рівень його опозиції. Що можеш сказати про нього?

В нього еквалайзер у правій руці, і його тренує Марк Бреланд, а це розумний тренер. Крім того, Вайлдер високий хлопець. На даному етапі він все ще учиться, і він не дуже важкий, як для супертяжа – 101-102 кг, але в нього є удар, і це дає йому шанси в будь-якому бою. Йому дійсно пора зробити крок вперед, але не надто великий. Його команда не поспішає з цим, тому що вони думають, що можуть зробити з нього щось особливе.

Сет Мітчелл і Джонатон Бенкс?

НВО розкрутило Сета Мітчелла, як найкращого супертяжа Америки, і я не розумію чому. Він не дуже високий, хоча й важкий, але його не можна назвати талановитим. Він бив тих, кого й повинен був бити. І якби він виграв у Джонатона Бенкса, його б виставили проти Кличка. Навіщо? Йому ще треба багато чому вчитися. І Браянту Дженнінгсу теж нема куди поспішати. Він боксує всього 3-4 роки, навіщо поспішати з виходом на титульний бій? Вчися боксувати, вчися читати своїх суперників, а якщо ти зараз вийдеш на титульний бій, твоя кар’єра буде закінчена!

Кубрат Пулєв?

Хороший боксер. Великий, сильний. Він може створити проблеми будь-кому. В нього ідеальні розміри для того, щоб боксувати як з великими хлопцями, так і з маленькими. Він буде небезпечним суперником для будь-кого.

Девід Прайс?

На мою думку, Прайс є одним з найталановитіших молодих супертяжів світу. Але я не розумію, чому він лізе на ближню дистанцію. В нього зріст 203 см, в нього хороша ліва рука – йому треба боксувати з дистанції, готувати грунт для ударів правою. Йому треба брати приклад з Володимира Кличка у питанні правильного використання своїх розмірів.