Артур Шпилька про тюремне життя

Незнаючий поразок, польський суперважкоатлет Артур Шпилька два останні Різдва провів за гратами. Різдво-2011 Шпилька святкує вдома, де його й застала Gazetа Krakowskа, щоб взяти інтерв'ю у нової надії польського боксу.

"Я дуже радий, що ці свята проводжу вдома. Вперше за 2 роки. Здорово. Дитиною я дуже чекав свят, особливо Різдва, звичайно. У кримінальному світі велике значення мають сім'я і друзі. Колись друзів було дуже багато, потім залишилася лише жменька - зате найкращих.

У в'язниці про свята говорять мало, щоб не пуститися в спогади і не розчулитися. Якщо хтось забажає чогось хорошого на свята, то йому відразу відповідають жартома: "А йди ти зі своїми сентиментами". Над цим належить приколюватися. Як відомо, є люди, які переживають сильніше, дивляться фотографії, але я вів себе як решта - сміявся. Коли мама приїжджала до мене на різдвяні свята, то, чуючи мої смішки, вона думала, що я прикидаюся.

Перші свята були в Монте. У нас там навіть ялинка була - ми купили її у тюремному магазині. Однак у Тарнові, наприклад, таких речей не було. Там у відділенні для небезпечних злочинців взагалі закуповуватися можна було тільки до 5 кг - в Монте ж до 40 кг. У вертухаїв тиск піднімався, коли вони бачили, що мені або корешам по 15 посилок до свят приходило.

У людини у в'язниці все було для свята: облатку переломити, але намагаєшся поставитися до цього дня як до звичайного, щоб все нормально пройшло. Особливо в "одиночці". Як я справлявся з самотністю? Книги, тренування, сон. Звичайно, не завжди було круто. Через місяць, п'ять, вісім місяців долали такі роздуми - адже, бляха-муха, краще б я вдома сидів і тренувався. Шкода втрати часу. Однак такі емоції швидко проходили. Зараз коли я згадую той час, то здається, що було здорово.

Ця в'язниця мені дещо дала для кар'єри - люди люблять такі історії. Багато хто мені тепер зауважує - навіть шеф WBC мені сказав, що бачить в мені майбутнього чемпіона світу. Такий важливий тип ... У Штатах мене називають Білим Тайсоном, але я - шпиль, нехай так і залишається. Колись один з моїх промоутерів Петро Вернер придумав для мене бойове ім'я "Злий", начебто я такий поганий хлопець. Смішно. Я вже не бед бой. Коли є можливість, я ходжу на матчі, не будучи більше активним хуліганом. Я просто хочу побути з пацанами, хоча іноді не можу спокійно дивитися матч, тому що кожну хвилину хтось підходить, щоб сфотографуватися зі мною.

Єжи Лантухов сказав, що важко живеться з такою ознакою у біографії як у мене, але мені начхати на те, що про мене думають люди. Важливо, щоб були щасливі мої сім'я і друзі. Іноді мені лише боляче, коли хтось щось про мене скаже, а я не можу відповісти, тому що є зараз медійним персонажем.

Хтось в інтернеті пише про мене, мовляв, фраєр, те та се ... Він не знає, який це тягар, весь цей бокс. Я завжди рано встаю, снідаю, о 10 у мене 2-годинне тренування, приходжу з неї втомлений, їм, іду спати. О 17 годині знову тренування - повертаюсь з неї втомлений, подивлюся трохи телевізор з дівчиною і йду спати. Іноді по неділях ми ходимо у кіно, якщо не треба тренуватися. І так 9 місяців на рік, якщо не більше".

Наступний бій Артур Шпилька проведе 3 лютого в Лас-Вегасі (штат Невада, США). Суперником 22-річного поляка буде 35-річний американець з 7 боями в послужному списку Терранса Марбра.