Михайло Фоменко: Переглядаємо Мілевського і Вороніна

Тренер національної збірної України Михайло Фоменко прокоментував жереб плей-оф на ЧС-2014 у Бразилії, де нашим козакам випала збірна Франції.

- Михайле Івановичу, після жеребкування більшість нашої редакції перебувала в справжньому траурі.
- Що ж поробиш… Єдине, можу сказати банальність: "У плей-оф чемпіонату світу слабкі суперники не трапляються"…

- "Слабкі-то не трапляються", проте чому нам випав найсильніший?! Невже правильні слова мого колеги, мовляв, "нашій збірній не щастить від народження".
- Я, на жаль, у сфері містики не дуже сильний, тому не можу вам відповісти. Ні на те, чому доля вивела нас на галлів, ні з того приводу, чи справді нам не "щастить од народження"… Є так, як є.

- Знаєте, тут уже низка теорій із цього приводу є, деякі з них - цілком собі конспірологічні: один російський сайт висловив думку, що Україну зумисне "вбили", що це - третя ланка в наших конфліктах із Європою - першими двома були "Металіст" і Лозанна, другою - тимчасова заборона мати глядачів на домашніх іграх збірної.
- Навіть не знаю, про що є далі сенс розмовляти… Ви уявляєте, в яке становище мене ставите? По-перше, що я спроможний знати з цього приводу? По-друге, навіть якби знав, гадаєте, я би поділився з вами? Уявляєте, в наскільки некомфортне становище ставите ви мене, запитуючи таке?! Мені взагалі на подібні теми неетично спілкуватися… На яку відповідь ви сподівалися?

- Сам не знаю… Про речі приземленіші: збір інформації почали?
- Так: уже маємо в розпорядженні кілька десятків дисків із матчами французів, почався процес опрацювання даних: передивимось усе, проаналізуємо. А вже потім, ближче до поєдинків, представимо свої вис­новки підопічним.

- Хай би вони добре вникли у ваші слова! Ми ж чотири рази не могли подолати бар’єр плей-оф, я всі випадки добре пам’ятаю - було дуже боляче. Чотири рази… Може, порадуйте нас - наприклад, що у вас є відчуття чогось хорошого?
- Знову-таки - містика, вміння передбачити майбутнє - мені не до снаги… Дам вам хорошу і безкоштовну пораду: відштовхуватися завжди треба від реального стану справ. Ось у нашому випадку. Перше: давайте елементарно доживемо до середини листопада. Друге: подивимося, в якому ми тоді стані будемо, в якому стані перебуватимуть французи - маю на увазі травми, форма гравців, фізична та психологічна тощо… Треба працювати, старатися, готуватись - і буде видно.

- Знаєте, коли нам витягли листочок зі словом "France", дехто в нашій редакції… ну, це був я… сказав: усього цього - французів і плей-оф - не було б, якби торік, восени, на двох матчах із Молдовою та Чорногорією, нашу збірну не очолювали би самі знаєте хто.
- Ну, "то вже вобше", як кажуть у нас!!! Ви мене підставити хочете? Аби я коментував роботу, по-перше, своїх колег; по-друге, свого нинішнього помічника по тренерському штабу?! Вам не здається, що це, м’яко кажучи, некоректно?

- Добре, тоді про склад. Перший пункт - Воронін: нині, коли збірна неподалік мундіалю, він проситься до неї, а коли ми "горіли" в Кишиневі та в Києві, мовчав. Наскільки етично його запрошувати? Другий - Мілевський, який нині в Туреччині, як то кажуть, "роздає"…
- Я такий тренер, що не звик відмовлятися від гравців у принципі. Я ж розумію, що той, хто сьогодні видається непотрібним, завтра виявиться на вагу золота - наприклад, через травми всіх конкурентів. Розумієте?.. Повторюю: давайте доживемо до того часу, поспостерігаємо за розвитком подій і… за самими виконавцями. Адже раніше ми не слідкували ні за Андрієм, ні за Артемом: за першим, бо той нібито завершив кар’єру в збірній; за другим, бо той… ну, самі розумієте. Тепер починаємо збирати дані по них… Іще по Мілевському: ви не поспішайте з висновками, не дуже-то він там і "роздає" - як на мене, своєї форми колишній динамівець не набрав.

Володимир БАНЯС, "Український футбол".