Македонський портал SuperSport напередодні товариського матчу проти збірної Литви поспілкувався з воротарем "Карпат" та збірної "сонячних" Мартіном Богатіновим.
Як проходить життя в Україні? Звикли до місцевої культури та умов?
Життя в Україні... хм... Відмінно, я б сказав, що класно! Українці дуже схожі люди на нас, македонців, так що мені не потрібно було багато часу, аби звикнути. Єдина проблема на початку, це була мова, але вона вже вирішена. Якщо говорити про відмінності нашого та їхнього футболу, то вони дуже разючі. Достатньо лише глянути на підготовку кадрів, умови в тренажерних залах, басейни, відновлюючі процедури після матчів, і все стане зрозуміло. Те саме стосується і чемпіонату, в якому грають дуже сильні команди. Думаю, ви й самі знаєте, гравці якого рівня виступають в Україні. Я б не хотів недооцінювати македонський футбол, але, мабуть, він і сам усвідомлює, яка різниця між ним і футболом українським.
Мартіне, за яку команду ви таємно вболіваєте?
Ну, мене не можна назвати "фанатиком". Уболіваю за ту команду, де виступаю, але зізнаюся, що маю симпатії до лондонського "Арсенала".
Хто був вашим воротарським кумиром у дитинстві?
Може це дивно, але переважно я захоплювався маловідомими воротарями. Я жив неподалік стадіону "Сілекса", тому мав можливості відвідувати матчі своєї майбутньої команди. У цей час воротарем був Кіпі Трайцев. Можна сказати, що він був героєм мого дитинства.
Ви починали кар’єру в рідному Кратово. Чи слідкуєте за виступами "Сілекса"?
Так, моя кар’єра почалася в "Сілексі". Цей клуб – моя перша футбольна любов. Звичайно, і сьогодні цікавлюся результатами команди. На жаль, не завжди вдається переглядати матчі, але коли є вільний час, то дивлюся в Інтернеті нарізки їхніх поєдинків.
Ви пам’ятаєте свій перший офіційний матч?
Можна сказати, що у мене було два дебюти. Взагалі, перший офіційний матч я провів за "Брегальніцу" з Делчево. Ця команда виступала у другій лізі і я трохи пограв там в оренді. Тоді мені було 17 років. Ми грали на Кубок проти відомої і сильної команди "Работнічкі" і програли 0:2. А щодо вищої ліги, то я дебютував у ній вже за рідний "Сілекс". Тоді вдалося виграти у "Беласіци" з рахунком 2:0. Я вже мав 19 років.
Якими є амбіції "Карпат" у новому сезоні?
Нам треба підніматися з тих позицій, де зараз знаходимося і прагнути знову повернутися до Ліги Європи – принаймні, мені б цього дуже хотілося.
Як проходить життя в Україні? Звикли до місцевої культури та умов?
Життя в Україні... хм... Відмінно, я б сказав, що класно! Українці дуже схожі люди на нас, македонців, так що мені не потрібно було багато часу, аби звикнути. Єдина проблема на початку, це була мова, але вона вже вирішена. Якщо говорити про відмінності нашого та їхнього футболу, то вони дуже разючі. Достатньо лише глянути на підготовку кадрів, умови в тренажерних залах, басейни, відновлюючі процедури після матчів, і все стане зрозуміло. Те саме стосується і чемпіонату, в якому грають дуже сильні команди. Думаю, ви й самі знаєте, гравці якого рівня виступають в Україні. Я б не хотів недооцінювати македонський футбол, але, мабуть, він і сам усвідомлює, яка різниця між ним і футболом українським.
Мартіне, за яку команду ви таємно вболіваєте?
Ну, мене не можна назвати "фанатиком". Уболіваю за ту команду, де виступаю, але зізнаюся, що маю симпатії до лондонського "Арсенала".
Хто був вашим воротарським кумиром у дитинстві?
Може це дивно, але переважно я захоплювався маловідомими воротарями. Я жив неподалік стадіону "Сілекса", тому мав можливості відвідувати матчі своєї майбутньої команди. У цей час воротарем був Кіпі Трайцев. Можна сказати, що він був героєм мого дитинства.
Ви починали кар’єру в рідному Кратово. Чи слідкуєте за виступами "Сілекса"?
Так, моя кар’єра почалася в "Сілексі". Цей клуб – моя перша футбольна любов. Звичайно, і сьогодні цікавлюся результатами команди. На жаль, не завжди вдається переглядати матчі, але коли є вільний час, то дивлюся в Інтернеті нарізки їхніх поєдинків.
Ви пам’ятаєте свій перший офіційний матч?
Можна сказати, що у мене було два дебюти. Взагалі, перший офіційний матч я провів за "Брегальніцу" з Делчево. Ця команда виступала у другій лізі і я трохи пограв там в оренді. Тоді мені було 17 років. Ми грали на Кубок проти відомої і сильної команди "Работнічкі" і програли 0:2. А щодо вищої ліги, то я дебютував у ній вже за рідний "Сілекс". Тоді вдалося виграти у "Беласіци" з рахунком 2:0. Я вже мав 19 років.
Якими є амбіції "Карпат" у новому сезоні?
Нам треба підніматися з тих позицій, де зараз знаходимося і прагнути знову повернутися до Ліги Європи – принаймні, мені б цього дуже хотілося.