Наставник збірної України U-19 Олександр Головко поміркувати на тему "гламурності" київського "Динамо", пише dynamo.kiev.ua.
- Складається враження, що у "Динамо" є цілком конкретні проблеми в психології. Приміром, коли команда по ходу матчу веде в рахунку у суперника нижче класом, то замість того, щоб додати і розвинути успіх, підопічні Сьоміна зупиняються (мало вже на 20-й хвилині матчу!) І просто доводять поєдинок до переможного завершення. Така собі гламурна команда, без чоловічого начала ...
- Давайте так. Чи можна було назвати "Динамо" кінця 90-х гламурної командою? На ті часи ми заробляли більше всіх в Україну, у нас був найкращий тренер, всі умови для роботи. І ось, всього через два роки, ця гламурна команда виходить у півфінал Ліги чемпіонів. Я задаю риторичні запитання. Тому що одна справа, коли футболісти грають так, як їм це дозволяють грати, а інша справа, коли футболісти грають так, як вони це можуть робити.
Можливо, упущені якісь важелі впливу на футболістів, на їхню гру, на рішення, які вони приймають. Я не згоден з твердженням, що сьогоднішнє "Динамо" не хоче бігти. Та все воно хоче! Ніби як і біжить. Інша справа, що це не приносить результат. Але тут ми підходимо до межі, яку я ні в якому разі не буду переступати - ми вже починаємо говорити про команду, про тренувальний процес, про клуб в цілому. Не дай Бог, щоб хтось ззовні в цей залазив і щось розповідав на цей рахунок!
Але та проблема, яка прозвучала в питанні - це вже проблема як футболістів, так і самого клубу. Адже по суті, бачимо, що на якомусь етапі гравець починає думати, що він може десь недобігти, десь недопрацювати. Мова йде про дорослих, високооплачуваних футболістів. Знайти підхід до кожного з них потрібно ще вміти. Чи виходить це у Сьоміна? Бачимо, що поки це виходить лише стосовно до Ліги Європи. Значить, поки такий рівень "Динамо". Не тільки футболістів, але й, напевно, клубу в тому числі, - вважає Головко.