Екс-футболіст київського "Динамо", Віктор Леоненко переконаний, що своєю критикою на адресу гравців столичного клубу, допомагає команді.
- Чи готові ви критикувати, скажімо, Андрія Шевченка?
- У "Динамо" є люди, троє-четверо, які не викликають питань. Гусєв, Шовковський, Шевченко. Новобранець Ідейє мені сподобався. Що в ньому є крім зачіски. Рух, удар. Мені здається, він знайшов свою команду.
Я за Шеву найбільше переживаю, він старається. Але на його місці я б завершив кар'єру. Постійно виходить на уколах, терпить біль. Так до Євро йому ще рік терпіти. А народ хоче, щоб він у кожній грі забивав.
- Згадайте, як ви реагували на критику, коли самі були гравцем.
- З ким із тренерів я тільки не працював. І мені всі вони "напихали". Якби Мілевський і Алієв побували у шкурі гравця "Динамо" двадцятирічної давності, їх би вже не було в футболі. А зараз, виходить, "напихати" заборонено, тому що психіку хлопців треба берегти. Що за нісенітниця?
Моя думка: на полі повинна бути дідівщина в хорошому сенсі. Бачу, що у нинішнього покоління проблема в тому, щоб підказати, підтримати один одного. Ось я і "підтримую" їх експертним словом. Нехай намотують на вус і роблять висновки. Хоча їм в роздягальні говорять те ж саме, що і я - в газетах.
- Побутує думка, що вам заздрісно.
- Заздрісно? Якщо хтось у команді навчиться бити з обох ніг, тоді я обов'язково позаздрю. Білою заздрістю, зрозуміло.
- Які шанси у "Рубіна"?
- Знаю одне: голів багато не буде. Шкода, звичайно, що саме ці дві команди звели разом.
"Советский спорт"