Наставник харківського "Металіста" Мирон Маркевич проаналізував гру команди (матч з київським "Арсеналом" приніс "Металісту" 100-ту перемогу під керівництвом Мирона Богдановича у вищому дивізіоні українського чемпіонату).
- Ювілейна перемога далася важко?
- "Арсенал" - непроста команда, в ній зібрані серйозні футболісти. Наш успіх у грі з "канонірами" визначили два голи, забитих у першому таймі, хоча в подальшому і було чимало моментів для взяття воріт - у нас і у "канонірів".
- Більше півгодини в суботньому матчі ви вели з мінімальною перевагою. Хвилювалися?
- Звичайно. Кожен тренер під час гри своєї команди відчуває хвилювання. І навіть якщо б рахунок був би 2:0, я б не відчував себе спокійно. У "Арсеналі" є гравці, здатні докорінно змінити ситуацію на полі. Приміром, Мазілу, класний удар якого скоротив розрив в рахунку до мінімуму. Назвав би також Гусєва і Єщенко, у яких - пристойний досвід гри на серйозному рівні.
- "Арсенал" раніше не раз ставав для "Металіста" каменем спотикання в Харкові. Взяти хоча б кубковий матч ще на стадії 1/16 фіналу...
- У тому вересневому поєдинку ми поступилися "канонірам" з тим же рахунком, з яким цього разу виграли - 1:2. Правда, тоді в "Металіста" грав практично дублюючий склад - більшості футболістів основи ми дали відпочити. Втім, виходячи на поле в минулу суботу, ми про реванш і не замислювалися.
- У поєдинку з "Арсеналом" ваш стартовий склад чи не вперше за останній час був оптимальним.
- Ми максимально наблизилися до кадрового поєднання, яке повиненно був грати з початку весняної частини сезону. Про повний боєкомплекті можна буде говорити лише після повернення з лазарету Фінінью і Пшеничних.
Правда, варто враховувати і той факт, що у гравців зараз різна ступінь готовності. Багато пропустили Папа Гуйє, Вільягра, Романчук, після зустрічі з "Дніпром" відбував двоматчеву дискваліфікацію Обрадовіч. Загалом, проблем вистачало.
Якщо ж говорити про поєдинок з "Арсеналом", то проблиски тієї гри, яку мені хочеться бачити в нашому виконанні, вже були. У всякому разі, командна швидкість була непоганою.
- Чи можна сказати, що чорна смуга "Металіста" вже позаду?
- Хотілося б у це вірити, проте з упевненістю відповісти на ваше запитання я зможу лише після фінішу чемпіонату. Зараз ситуація простіше, а в лютому-березні наш кадровий потенціал кульгав на обидві ноги. З ладу вибули дев'ять осіб, причому шестеро - гравці оборони. З цієї причини у нас не було шансів у дуелі з "Байєром" у Лізі Європи, так важко склалися перші весняні ігри чемпіонату. І добре, що в них ми тричі зіграли внічию, а не поступилися.
- Напевно, не буде помилкою, припустити, що один з найскладніших для Вас кадрових виборів перед кожним матчем - між голкіперами Дішленковічем і Горяїновим?
- До речі, і Старцев зараз в хорошій формі. За неповний рік він дуже додав. Так що іноді у мене й справді, коли роздумую про воротарську позицію, голова йде обертом. У таких випадках цікавлюся думкою тренера воротарів Андрія Кудимова. Він - досвідчений фахівець, і в цьому питанні рідко помиляється.
- Останнім часом помітно додав Денис Олійник. Мабуть, за цим гравцем вже вишикувалися селекціонери інших клубів?
- Так і є. Але інтерес проявляють не тільки до Олійника. Але поки ми нікого не продаємо. Навпаки - маємо намір купити сильних футболістів.
- Повернімося до недавнього ювілею. Першу перемогу "Металіста" під Вашим керівництвом пам'ятаєте?
- Звичайно. П'ять з половиною років тому ми обіграли "Іллічівець" у Маріуполі з рахунком 2:0.
- Серед сотні виграшів, припускаю, знайдуться і ті, що запам'ятаються на все життя...
- Кожна перемога цінна по-своєму, тому виділяти одну чи кілька мені б не хотілося. Озирнувшись назад, можу сказати, що всі вони були досягнуті при хорошій грі. Щоправда, траплялося, що на полі ми виглядали непогано, але поступалися. Проте поганий в пам'яті не затримується - запам'ятовую лише те, що несе в собі позитив.
Мені є що пригадати в Кубку УЄФА та Лізі Європи, нехай матчі цих турнірів у залік ювілейної сотні не входять. Важко забути виїзну перемогу над "Бенфікою", домашні над "Бешикташем", "Олімпіакосом"...
- Яку найближчу мету ставите перед собою як тренер?
- Відкрити третю сотню перемог з "Металістом". (Посміхається). Вийде чи ні - покаже час. Тренерська робота така, що не знаєш, що з тобою буде завтра.
- Для досягнення з "Металістом" заявлено мети у Вас, здається, є всі підстави. Особливо якщо врахувати недавню заяву президента клубу Олександра Ярославського про намір укласти з Вами довічний контракт.
- Я, звичайно ж, вдячний йому за довіру і буду намагатися робити все від мене залежне для прогресу "Металіста". Лише коли зрозумію, що вже нічим не зможу допомогти команді, сам попрошу мене відпустити. Тренер завжди відчуває, коли треба йти...
"Спорт-Экспресс в Украине"