Морозюк: «Металург» просто зобов'язаний битися за третє місце

Гравець молодіжної збірної і кандидат в національну збірну України Микола Морозюк розповів про свій перехід з «Динамо» в донецький «Металург» та про свої амбіції у клубі і збірній.

- Свій дебют у першій команді київського «Динамо» пам'ятаєш?

- Звичайно. Сталося це в сезоні 2006-2007 років, коли ми зустрічалися з «Арсеналом». А невдовзі «Динамо» грало кубковий матч якраз з донецьким «Металургом» і виграло його з рахунком 1:0 завдяки голу Гіоане. Я ж вийшов на заміну на 15 хвилин. І все ж, за цим, в першій команді «Динамо» я заграв при Юрія Сьоміна, який мені довіряв. Зі свого боку я намагався грати на команду. Колись це виходило краще, колись гірше. Сьомін пішов і при Газзаєві мені шансу, так, практично і не дали.

- Як ти думаєш, чому багато талановитих гравців не можуть проявити свій талант і на весь голос заявити про себе в дорослому футболі?

- Я не можу говорити, що відбувається в інших командах, але в «Динамо» ставлення до легіонерів було привілейоване, ніж по відношенню до місцевих хлопцям. Нам Юрій Максимов розповідав, що під час перебування його гравцем бременського «Вердера» все було навпаки. Там німці грали головні ролі у всьому. Ставлення до іноземців було дещо іншим. А в Києві такого не було. На мій погляд, тренерам варто було б підтримати молодих хлопців, повірити в них, і вони проявлять себе. Також додам, що, судячи зі свого досвіду, дуже важливо знайти свого тренера, який допоможе у важку хвилину.

- До речі, як у тебе складаються справи в молодіжній збірній України?

- У Павла Яковенко дружний колектив, як на футбольному полі, так і за його межами. Я граю постійно і зараз наше завдання пробитися у фінальну частину чемпіонату Європи. У нашій групі ми лідируємо і постараємося докласти всіх зусиль, щоб пробитися, нарешті, на Олімпіаду. Буде важко, але потрібно ставити великі завдання і їх виконувати.

- Наставник збірної України Мирон Маркевич також тримає тебе в полі зору. Ти ж зовсім недавно викликався до розташування національної збірної?

- Так. Після того, як ми 29-го травня обіграли на виїзді «молодіжку» Мальти, мене, Ракицького, Бойко, Каніболоцького, Ярмоленка викликав Мирон Маркевич на товариський матч з Норвегією. Проте на тренуванні я отримав болісний удар по нозі. Після бесіди з Мироном Богдановичем було прийнято рішення не ризикувати й не брати мене в Осло. «У тебе ще будуть матчі і можливість себе проявити», - сказав мені Мирон Маркевич.

- Як виник варіант твого переходу в «Металург»?

- Для професійного футболіста дуже важливо постійно мати ігрову практику. У «Динамо», за часів Валерія Газзаєва, я її не мав би. Мені надійшла пропозиція перейти в донецький «Металург», яку я прийняв з радістю. Перебуваючи у розташуванні своєї нової команди кілька днів, можу сказати, що я не помилився. У «Металурзі» підібрався згуртований колектив, в якому дружні, як місцеві хлопці, так і легіонери, тим паче, що практично всі з них добре говорять по-російськи. Також мені імпонує і стиль гри команди, який прищепив їй тренерський штаб на чолі з Ніколаєм Костовим. По можливості, я намагався не пропускати жодної трансляції гри донеччан в минулому чемпіонаті. За своїм стилем, «синьо-білі» одна з найпривабливіших команд нашого чемпіонату.

- Ти можеш сказати, на що може претендувати «Металург» у новому сезоні?

- Останні років 11 два перших місця у чемпіонаті України розігрують «Шахтар» і «Динамо». Важко комусь буде вклинитися в їх боротьбу. Я впевнений, що за своїм потенціалом донецький «Металург» просто зобов'язаний битися за третє місце.

- Микола, ти готовий з першого офіційного матчу вирішувати з донецьким «Металургом» великі завдання?

- Звичайно. У нас ще є півтора тижні на підготовку. Потім старт чемпіонату в Маріуполі. Докладу всіх зусиль, щоб разом з «Металургом» виграти щось серйозне.

Прес-служба ФК «Металург» (Донецьк)