Французький нападаючий «Челсі» Ніколя Анелька розповів про те, що ще в юності він став мусульманином, що релігія допомагає йому пережити будь-які життєві негаразди, повідомив, що найбільше задоволення від футболу він отримував, коли грав за «Ліверпуль», і зізнався, що часто згадує свій вирішальний промах у серії післяматчевих пенальті у фіналі Ліги чемпіонів-2008.
«Я звернувся в іслам ще в юності. Віра заспокоює мене і робить мене більш стійким до випробувань на полі і за його межами. Особливо вона допомагає у важкі життєві періоди. Я часто повторюю собі, що у всього, що відбувається, є свої причини. Ти не можеш змінити порядок речей, можеш лише його прийняти. Життя сповнене злетів і падінь, не можна весь час бути щасливим. Релігія допомагає мені завжди твердо стояти на ногах і усвідомлювати, хто я і де я в цьому житті. Вона допомогла мені пережити промах з пенальті в московському фіналі Ліги чемпіонів.
Вважаю, що свій кращий футбол я демонстрував в «Ліверпулі», тому що там я грав на самій зручній для себе позиції. Тоді в команді був бомбардир Майкл Оуен і Еміля Хескі, який дуже багато працював на партнерів. Ми троє добре доповнювали один одного. В «Арсеналі» я грав центрального нападаючого і багато забивав, тому всі думають, що це амплуа підходить мені найбільше. Я так не думаю, забиті голи для мене не головне. Головне - задоволення від гри. Якщо у мене весь матч нічого не виходить, а на 85-й хвилині я раптом забиваю гол, це мене не влаштовує.
Найважливіше для команди - завоювання трофеїв наприкінці сезону. Зміна тренера допомогла нам повірити в те, що ми можемо це зробити.
Час від часу я згадую про свій промахи з точки в серії післяматчевих пенальті у фіналі Ліги чемпіонів. Звичайно, я не зможу не думати про це, коли наступного разу буду бити пенальті. Але таке життя. З цим нічого не поробиш», - сказав Анелька в інтерв'ю The Independent.