Олег Блохін: Вже починаю просто мучитися без роботи

На ЧС-2006 йому вдалося стати героєм нації - для цього цілком вистачило виходу збірної України у чвертьфінал. Але доля - штука вкрай мінлива. Нинішній чемпіонат світу легендарний український футболіст і тренер зустрічає в ролі безробітного. Втім, Олег Блохін і не думає опускати руки. Зараз Олег Володимирович виступає в ролі одного з прогнозистів Castrol Index. Ми поспілкувалися з тренером про славне минуле і суворому сьогоденні.

 
Нині Олег Володимирович практично не переглядає матчі зі своєю участю. Говорить, немає в цьому духовної потреби. Щоправда, додає, що коли очолював ФК «Москва», «...гравцям як-то показав відео гола, який забив "Баварії" в 1975 році». За словами тренера, зараз він рідко вибирається у фітнес-зали підтримувати спортивну форму. "Так вже забув, коли це було. Так, для себе, може бути, щось і роблю", - усміхається Олег Володимирович. Але при цьому він виглядає все так само по-спортивному і підтягнутим. А в судженнях різкий і категоричний. Але на те він і Блохін.

 

- Олег Володимирович, яке під час перебування футболістом у вас було саме нелюбима вправа в Лобановського?

 

- Тест американських космонавтів. Нам доводилося перестрибувати з гирею через бар'єр.

 

- Гирі до ніг підвішували?

 

- (Сміється). Та ні, ми їх у руках тримали. Було там ще кілька вправ, після яких ми просто падали - 5 × 300, ще декілька тестів.

 

- Ідеологічна підгрунтя була у «Динамо»? У радянські часи на заводах влаштовували ідеологічну обробку людей. Як був в цьому плані в "Динамо"?

 

- Було, як і скрізь. З мене два рази знімали звання заслуженого майстра спорту. Щоправда, обидва рази потім відновлювали.

 

- А за що знімали-то? 

 

- За те, що не забивав м'ячі за збірну. Приїжджало керівництво, тренера розповідали про свої проблеми. Мовляв, ось Блохін перестав забивати. Керівництво брало миттєве рішення: зняти звання «заслужений». Пам'ятаю, як це трапилося в 1978 році. Я тоді три місяці не забивав - при тому, що збірна раз на місяць грала.

 

- Що стали потім відомими футболістами гравців дублю «Динамо» кінця 1970-х - початку 1980-х говорили, що дідівщина в «Динамо» починалася з Блохіна. Дійсно любили «напхати» молодим?

  

- Ялинки-палиці, та до чого ж тут Блохін! Усі намагаються чомусь на мене нацькувати всіх собак. Що означає «дідівщина»? У команді в усі часи були більш досвідчені гравці, які називалися старими. Була молодь. Я в свій час теж носив м'ячі та форму старшим. Так що взагалі не можу зрозуміти, про яку дідівщину йде мова.

 

- Володимир Безсонов якось сказав, що горілки випив більше, ніж журналісти з'їли борщу. Він був поза конкуренцією в «Динамо» в цьому плані?

 

- (Сміється). Нехай Володя сам на це питання відповідає.

 

- Ви дослужилися в «Динамо» до звання майора внутрішніх військ МВС. Пам'ятаєте, коли останній раз надягали військову форму?

 

- От коли майора отримав, тоді і надівав - років 25 тому. Потім, коли переходив з «Динамо» в австрійський «Форвертс», намучився з цим офіцерським званням пристойно. Мені довго не давали «добро» на від'їзд. Говорили, як може радянський офіцер виїхати на заробітки до Західної Європи. Ледве-ледве відправили в запас.

 

- Екс-захисник збірної СРСР і московського "Спартака" Вагіз Хидіятуллін з 30 тисяч доларів на місяць, які йому належать за контрактом у французькій «Тулузі», перший сезон був змушений 29 тисяч відносити до посольства СРСР у Франції - радянським футболістам не можна було мати зарплату найбільше, ніж у посла СРСР. Вас ця гірка чаша минула - коли поїхали в австрійський «Форвертс»?

 

- Хидіятуллін виїжджав до Європи вже після мене. Я був, по-моєму, другим радянським футболістом, що виїхали за кордон - після нападаючого «Зеніта» Анатолія Зінченко. Але Зінченко їхав у австрійський «Рапід» за комуністичною лінії - типу для обміну досвідом. У «Форвертс» я отримував 1000 доларів на місяць. Причому виплачував з них партійний внесок три відсотки - як комуніст. А у посла була тоді зарплата близько 1200 доларів. Так що ділитися своєю зарплатою мені не довелося.

 

- Яку останню книгу прочитали?

 

- Останню? Зараз навіть і не згадаю. Чесно кажучи, давно не брав книжку до рук. Інші турботи.

 

- Ну а фільм який останній подивилися?

 

- З дітьми ходив на «Льодовиковий період». У форматі 3D дивилися. Отримав масу задоволень. А до цього ходили на «Ангели і демони». Теж сподобалося.

 

- Ви справді говорили, що менш ніж за 400 тисяч доларів на рік не будете працювати?

 

- Є ціна телефону. Вона залежить від марки виробника. Є ціна футболіста. Припустимо, у нього в контракті записано, що клуб його продасть за 40 мільйонів доларів. Хоча він в реальності може коштувати в два рази менше. Так що цифра - це цікава субстанція. Що ж стосується 400 тисяч доларів, то особисто я такої фрази від себе не пам'ятаю. Може бути, мій менеджер про це говорив? У цьому випадку у нього і треба питати.

 

- Дружина задоволена, що ваш творча відпустка триває?

 

- Уже ні. Вона розуміє, що я вже починаю просто мучитися без роботи. А ось дочки радіють, що тато вдома.

 

- У вас із дружиною Анджелою дві маленькі дочки. Хочете сина?

 

- Подумаємо.

 

- Мирону Маркевичу поставили завдання виграти домашнє Євро-2012. Це хіба реально? 

- Це більше питання до нинішнього головному тренеру збірної України. До речі, його призначенням я не здивувався. Завдання в будь-якому випадку потрібно ставити. Якщо головний тренер прийняв цю задачу, значить, він має за неї відповідати.

Пресслужба ФК "Динамо" (Київ)