Олександр Тимощук: Ювілей Толіка відсвяткуємо в Пітері

У понеділок в сімействі збірної України — святковий день. 30-го березня уродини відзначають головний тренер нашої команди Олексій Михайличенко, а також один із лідерів збірної Анатолій Тимощук. У нього дата поважна — 30 річчя. Олександр Тимощук, батько знаменитого футболіста своїми спогадами про сам день народження сина поділився з sportanalytic.com.

Олександре Івановичу, пригадайте 30 березня 1979 року. Ви чекали на сина?

Та де ж там! Усі знайомі моєї дружини дали гарантію, що народиться донька. Тоді медики не могли спрогнозувати, кого саме очікує жінка, тому ми повірили народним методам. Не одна бабуся, побачивши форму живота дружини Надії, сказала, що буде донька. Я налаштувався, що буде друга донечка у сім'ї. Пригадую, повіз дружину в пологовий будинок вночі, о пів на четверту. І вже за півгодини вона народила мені сина! Вагою 4 кілограми і ростом 51 сантиметр.

І як ви? Загуляли в ту ніч?

(Сміється). Ні, скажу чесно: коли народилася донечка Інна, то гуляв набагато бурхливіше. Все-таки став батьком. А народження Толика відзначив скромно. Хоч, не приховую, що дуже зрадів, що виховуватиму сина. Хресним батьком Толика став мій приятель Віктор, який мешкає у Луцьку, а нашою кумою стала рідна сестра моєї дружини Валентина. Вона нині проживає у Самарі і рідко бачиться з похресником. Анатолій розповідав, що коли грав за “Зеніт” проти самарського “Крилья Совєтов”, то вже двічі зустрічався з хресною матір'ю.

Коли сім'я Тимощуків святкуватиме ювілей уславленого сина?

Не уявляєте, як всі ми готуємося до святкувань. Моя дружина, донька з чоловіком та батьки Толикової дружини ламають собі голову над тим, щоб придумати оригінальні подарунки. Всі ми вирушаємо до Санкт-Петербурга п'ятого квітня. Цього дня “Зеніт” грає у Томську проти місцевого клубу “Томь”. Пізно ввечері Анатолій повернеться в Пітер і наступного дня зорганізує застілля. Де саме буде гулянка — не знаю.

Ви щорічно відзначаєте синові уродини?

Ні, востаннє святкували його 25-річчя. Тоді ми забавлялися у Києві. Так сталося, що 30 березня Анатолій завжди перебуває у збірній і не має часу для святкувань.

Ви часто уболіваєте за нього з трибун?

Звичайно. Та ми з дружиною їздимо лише на найвизначніші матчі. Побували на мундіалі в Німеччині, на фіналі Кубку УЕФА та Суперкубку. Толик завжди запрошує. Він оплачує нам авіапереліт, готель... Та всі витрати за ним. Шкода, що ми не поїхали до Лондона, адже у рідному Луцьку назбиралося надто багато справ. Вболіватимемо за нього та за всіх наших хлопців по телевізору.