Півзахисник харківкського «Металіста» Денис Олійник поділився своїми очікуваннями перед поєдинком проти італійської «Сампдорії» в рамках третього туру групового етапу Ліги Європи.
- Як відчуваєш себе після приїзду з розташування національної збірної України?
- Відчуваю себе нормально, готовий грати.
- Ти дуже хотів зіграти в матчі зі збірною Бразилії, але на поле так і не вийшов. Як думаєш, зміг би підсилити гру української збірної?
- Мені важко відповісти на це питання. Якщо б я вийшов на поле, то тоді тільки можна було б на сто відсотків сказати - посилив би я гру чи ні. Що до самої гри, то її сценарій міг би розвиватися і по-іншому. Зарахуй арбітр нам той гол, який скасував, все могло піти інакше. Я, до речі, дивився потім повтор цей моменту і не побачив там особливого порушення.
- Що тобі найбільше запам'яталося в тому матчі? Які уроки, бачачи гру бразильців з лавки запасних, ти засвоїв?
- Це був великий урок, ця була така навчальна гра, яка допомагає рухатися вперед. У таких іграх стає видно що, де і як, які проблеми. Більше б таких ігор - і збірна більше буде рости. І ще мене вразив той факт, що грали ми в Дербі, це місто, де місцева команда грає у другій лізі. А стадіон і поле - просто шикарні. Відмінна інфраструктура. Разючий фон з нашими українськими стадіонами другої ліги. І стадіони, і поля, на яких, швидше, можна сіяти картоплю...
- Як ти думаєш, якби такий матч відбувся в Україні, а не в Англії, результат міг би виявитися більш сприятливим для українських футболістів?
- У всякому разі, ми там ніякої підтримки особливої не відчували. Та були ті, хто приїхав повболівати спеціально за нас. Але місцева публіка просто прийшла подивитися якісний футбол, не проявляючи особливих пристрастей ні до нас, ні до бразильців. Вони оцінювали оплесками окремі епізоди гри, особливо ті, в яких бразильці показували різні хитрощі, переступи чи жонглювали м'ячами. Але я думаю, що якби матч відбувся в Україні, при своїх вболівальниках, було б легше грати. Особливо в Харкові. Тут уболівальники - найкращі!
- Ти напевно пам'ятаєш свій перший матч з «Сампдорією» 18 лютого минулого року. З якими емоціями ти виходив на поле стадіону в Генуї у своєму першому єврокубковому матчі?
- Я дуже чекав тієї гри, тим більше, це був дійсно мій дебют у єврокубках у складі "Металіста". І перша ж гра з таким сильним суперником... Для мене було тоді головне, що я можу грати на такому рівні. Що я не випадково опинився в "Металісті". Я забив і ми виграли - кращого початку просто неможливо було і придумати.