Нападник "Динамо" Андрій Воронін після нічиєї в матчі 12-го туру прем'єр-ліги з "Зенітом" (1:1) висловив задоволення безпрограшною серією біло-блакитних, яка триває з 2 квітня.
- Ви не знаходите, що після відходу з "Динамо" Божовіча в вас ніби якесь особливе паливо залили: команди з вами - що "Динамо", що збірна України - не програють? Навіть проти Франції ви з поля пішли, коли була нічия.
- Мене радує, що ми не програємо багато матчів поспіль. Найголовніше, щоб так тривало. І щоб не тільки не програвали, але і перемагали. Тема Божовіча - минуле "Динамо", а я хочу дивитися вперед. У Силкіна все виходить, команда віддається, грає. І на футбольному полі видно, як команда хоче проявляти себе.
- Ви раді вирваній нічиї або засмучені тим, що не виграли?
- Більше засмучений, ніж радий. Начебто треба радіти, що на останніх секундах відігралися, але нічого й близько немає. Якщо взяти гру в цілому, то ми, з незрозумілих для нас причин, не реалізували багато моментів. Прикро в таких іграх проти таких суперників віддавати очки. Треба було брати три. Кров з носа.
- Усім кинулася в очі ваша самовіддача і хороша фізична форма. Додатково займаєтеся в тренажерному залі?
- Ні, туди, звичайно, ходжу, але не особливо. А у формі перебуваю, дійсно, непоганій. А ще - дуже хочу вигравати! Бачу, хлопці мені стали більше довіряти. Виконую роль такого собі "диспетчера". Мені подобається.
- Але колись ви називали себе нападаючим, чи не так?
- Все одно дію більше в атаці, як відтягнутого нападника. Але у мене немає жорстких завдань - стояти там чи там. Дію по грі. Іноді потрібно відскочити, тренер, часом, просить, щоб прикривав зону опорного. Сам по грі дивлюся, де краще.