Головний тренер маріупольського "Іллічівця", Валерій Яремченко проаналізував гру своїх підопічних в матчі з "Дніпром".
- Ми програли гру за дві хвилини: додану до першого тайму і першу в другому таймі. Моменти були біля наших воріт, могли ми реалізувати одну можливість - це де-факто те, що було. Тим більше команда насичена молодими футболістами, які ще психологічно нестійкі. Плюс стадіон і рівень суперника - все це впливає.
Але головна причина не в цьому. Ми розуміли, що команда у другому матчі на своєму стадіоні докладе максимум зусиль для перемоги. Ми про це говорили, і тут зіграла психологія. Був переломний момент, коли вболівальники стали посвистувати, коли у "Дніпра" не все виходило. Але головне - потрібно було контролювати середину поля, де основна маса футболістів "Дніпра" професійно готує атаки. Там не потрібно було глибоко опускатися, потрібно було не дати суперникам грати конструктивно. А все інше після рахунку 3:0 - це було догравання. Була купа моментів, коли "Дніпро" міг забити ще. Могли і ми забити - Полянський і Яворський.
Ось така виходить картина, а більш конкретно - потрібно дивитися запис, розбирати всі моменти. Втратити контроль при двох стандартних положеннях в кінці і на початку гри - це грубі помилки. Якщо немає концентрації - всі дії футболістів зводяться нанівець. Одні футболісти грають краще, інші - гірше. Але коли пропадає концентрація у великої групи футболістів - це непрофесійне ставлення.
- Ви говорили, що Антонова чекає "Кривбас". Не шкодуєте про ці слова?
- Я не шкодую ні про що. Можу вам розкрити таємницю. Хоча таємниці ніякої немає. Коли Антонов виглядав дуже слабо, і його колишній агент підійшов до мене взимку, я Антонову просто майже подвоїв зарплату. І Антонов сказав, що підпише новий контракт. Він старався, добре тренувався. Дві гри зіграв, отримав травму, його хотіли оперувати. Я його послав до Німеччини, і він пройшов без операції. Але коли він за три гри до кінця чемпіонату підписує контракт з іншою командою - я вважаю це неправильним. Він хороший футболіст, але помиляється у відносинах. Кожен повинен чесно вести себе по відношенню до своєї роботи. Я йому зробив умови, а він взяв і так... Не до мене! За мною стоїть команда - ось в чому питання. Такі непорядні відносини породжують якісь чутки і недомовки. Тому я ні в чому себе не виню і не хочу себе проклинати.
- Ви руку йому потиснути можете?
- За що?
- Просто як людина людині, як наставник гравцеві.
- За те, що він гол не забив мені? За що руку потиснути?
- Просто привітатися можете?
- Так я з ним вітався. І відносини з ним не псував. Але крім гри, є ще ставлення до команди. А руку потиснути або поцілувати - що від цього зміниться?
ФК "Дніпро"