Рівно п'ять років тому півзахисник Ігор Дуляй став гравцем донецького "Шахтаря". У інтерв'ю офіційному сайту розповів про українського клубу сербський легіонер свої враження проведеного в стані гірників часу. |
- Який трофей, завойований на Україні, для мене найдорожчий? - перепитав Дуляй. - Важко сказати. Адже кожен з них доріг по-своєму, для їхнього завоювання віддавалося багато сил. Але, напевно, золотий матч в 2005 році, коли ми обіграли "Динамо", вийшов найважчим. |
- А пам'ятаєте той день, коли підписали контракт з "Шахтарем"? |
- Так, звичайно. 16 лютого з Бєлграда я прилетів до Донецька, вранці 17-го пройшов медобстеження і після цього підписав контракт. Потім на пару днів повернувся до Сербії, після чого приєднався до "Шахтаря" вже на зборах в Барселоні. |
- Якщо повернутися на п'ять років назад, ви поступили б точно так, як і тоді? |
- Без всяких питань поступив би точно так, як в 2004 році. Зараз, коли в думках повертаюся назад, можу сказати, що час пройшов дуже швидко. |
- Спогади про перший матч в складі "Шахтаря" напевно залишилися в пам'яті? |
- Прекрасно пам'ятаю - це був матч проти одеського "Чорноморця" у березні 2004 року. Ми тоді виграли 1:0, а я в другому таймі вийшов замість Тимощука. І, здається, встиг схопити попередження. |
- За п'ять років ви забили п'ять м'ячів.
- Якщо не помиляюся, то щороку я забивав по одному голу.
- Є ще одне видалення
Так, його я теж відмінно пам'ятаю. Це сталося в матчі проти запорізького "Металурга", ми тоді виграли 5:0. Здається, це був останній поєдинок, коли нашу команду тренував Віктор Прокопенко. Після нього "Шахтар" прийняв Мірча Лучеську.