За п'ять сезонів роботи в «Шахтарі» Мірча Луческу втретє виводить донецьку команду в 1/8 фіналу Кубка УЄФА. Румунський фахівець розповів про свої очікування від майбутніх ігор в цьому турнірі. Нагадаємо, що в 1/8 «гірники» зустрінуться із московським ЦСКА.
— Можливо, я не знайшов досить переконливих слів, щоб вселити своїм гравцям: результат 2:0 після першого матчу — дуже небезпечна штука, — признався румунський тренер «Шахтаря» кореспондентові «СЕ» відразу після лондонського матчу. — Такий рахунок мимоволі приводить до розслаблення, а перший пропущений гол здатний перевернути всю гру з ніг на голову. Та і сама атмосфера довкола матчу не сприяла повній концентрації: постійно велися розмови про те, що «Кубок УЄФА англійському клубу не потрібний», що Реднапп ні за яких обставин не виставить оптимального складу і зробить ставку на молодь. Але «Тоттенхем» в будь-якому складі — це «Тоттенхем», поганих футболістів в такому клубі не тримають.
— Із завтрашнього дня «Шахтареві» потрібно думати вже про ЦСКА. Наскільки очікуваним для вас виявився черговий суперник в Кубку УЄФА?
— Після гостьової нічиєї московських армійців в Бірмінгемі я не сумнівався, що в Москві вони «Астон Віллу» дотиснуть. Взагалі, сітка на стадії плей-офф в Кубку УЄФА цього сезону склалася дивна: у 1/8 фіналу зустрінуться дві українські команди, «Динамо» і «Металіст», могли зійтися і два англійські клуби, та ми з ЦСКА не дозволили.
— Як вам пара «Шахтар» — ЦСКА?
— Гадаю, це рівні суперники. Хоч б тому, що рівні підготовки обох команд однакові: ні ми, ні москвичі до зустрічей в Кубку УЄФА не зіграли цього року жодного офіційного матчу. Зрозуміло, ми пам'ятаємо про ігри з ЦСКА на Кубку Першого каналу, де теж було зафіксовано рівновагу: перший матч виграв «Шахтар» — 2:0, а наступного року суперник узяв реванш — 3:1. Єдина перевага, яку можуть отримати росіяни в першому матчі, — синтетичне поле в Лужніках. Ми не звикли до такого газону, а єдиного тренування, яке заплановане регламентом, звичайно, не досить, щоб адаптуватися.
— Президент «Шахтаря» Рінат Ахметов, коли дізнався ім'я нового суперника, теж насамперед нарікав з приводу особливостей поля, з яким «Шахтареві» доведеться зіткнутися в Москві. Коли ви встигли змовитися?
— (Сміється). Ми не змовлялися. Просто наш президент добре знається на всіх футбольних нюансах. До того ж ми спираємося на власний досвід: восени 2007 року у відбірковому раунді Ліги чемпіонів грали в Зальцбурзі на штучному газоні — і поступилися з рахунком 0:1. Потім довелося вдома відігруватись.
— Із Зіко, який тепер тренує ЦСКА, ви коли-небудь перетиналися?
— Так, і це пам'ятна для мене історія. Двадцять років тому, коли Зіко закінчував блискучу кар'єру гравця, в його честь в Удіне (у 1983-85 роках Зіко виступав за місцевий «Удінезе». — Прим. «СЕ») був влаштований прощальний матч: збірна Бразилії проти збірної світу
з тренерської лавки якої мені пощастило керувати грою видатних футболістів разом з Нільсом Лідхольмом і Артуром Жорже. Наша команда виграла — 2:1, але капітан бразильців Зіко зовсім не був засмучений. Поглянемо, чи ідасться його засмутити «Шахтареві».