У понеділок харківський «Металіст» провів контрольний поєдинок проти футбольного клубу «Львів». Матч видався врожайним на голи і закінчився результативною нічиєю 3:3. У стартовому складі «Металіста» вийшов новобранець Олег Шелаєв, який відіграв 60 хвилин. Після цього поєдинку Олег Шелаєв відповів на питання turnir.com.ua.
Ви задоволені рівнем своєї гри у матчі з львів’янами?
Так, я відіграв 60 хвилин і показав непоганий футбол. Все добре. Великих помилок не зробив, старався і претензій не маю. Гра не була яскравою, адже все-таки мала статус товариської. До того ж, всі хлопці були подумки у рідній домівці, адже тренувальний збір завершується.
Що скажите про тренувальний процес «Металіста». Чим він відрізняється від підготовки «Дніпра», «Кривбасу», попередніх ваших клубів?
Великих змін немає. Мені сподобалося те, що тренерський штаб «Металіста» підходив індивідуально до кожного футболіста. Також радий, що ми працюємо на теренах України. Дуже добре, що нас оточують співвітчизники, а не чужинці. Тренування дуже цікаві та важкі. Я витримую всі навантаження.
В Україні більшість ЗМІ повідомили, що ви вже стали гравцем «Металіста»?
Я ще не уклав угоди. Мирон Маркевич та інші представники «Металіста» дали мені зрозуміти, що я підходжу команді. Ми усно домовилися, що продовжу кар’єру в «Металісті». А контракт підпишу 10 липня.
Ви вже узгодии фінансові умови?
Так, вже все домовлено.
Чи змінилася ваша зарплата, у порівнянні із заробітками в «Кривбасі»?
«Кривбас» мені не платив, бо я був на контракті з «Дніпром». А щодо фінансових умов, то я не хотів ставити їх на перше місце. Головне, я отримав шанс пограти в «Металісті». Можу сказати, що зарплата не змінилася.
Цього міжсезоння ви мали переїжджати до азербайджанського «Сімурга»…
Так, я був готовий до переселення. Моя сім’я теж. Якби не було пропозицій з України, то довелося б їхати до Азербайджану. Радий, що «Металіст» зацікавився моїми послугами. Тепер постараюся виправдати довіру.
Ви повели 35 матчів у складі збірної України. Ще не попрощалися з мріями знову одягнути синьо-жовту футболку?
У глибині душі я ще зберігаю цю надію. Та водночас розумію, що ситуація в збірній змінилася. Тренер робить ставку на інших футболістів. Тому не розчаруюся, якщо не отримуватиму запрошення. Головне – приносити користь «Металісту».
Вам 32 роки. Скільки ще плануєте пограти у футбол?
Не знаю. Над завершенням кар’єри ще не задумувався. Єдине, що вирішив – по завершенні кар’єри житиму в Дніпропетровську. Хоч я вихованець луганського футболу, але десять років провів у Дніпропетровську. Це місто стало моїм рідним. Зрештою, свій футбольний шлях я починав саме в «Дніпрі».