Євтушенко: При Сьоміні все було не так явно, як при Газзаєві

П'ятикратний чемпіон СРСР, триразовий володар Кубка Союзу, учасник чемпіонату світу-86 Вадим Євтушенко розповів, чому збірна України не змогла пробитися на ЧС-2010, а також поділився думкою про поточну ситуацію в "Динамо". 

- Коли Олексій Михайличенко запросив вас в тренерський склад збірної України, перед вами було поставлено завдання - потрапити на чемпіонат світу. З якими проблемами ви зіткнулися? 
- Були об'єктивні причини для скепсису. Ми підійшли до того періоду, коли почалася зміна поколінь. Цикл, коли команду тренував Олег Блохін, був вдалим - увійшли до вісімки кращих на чемпіонаті світу. Наступний цикл - відбір на Європу. Програли по ходу Литві і Шотландії, на чемпіонат не потрапили. Було багато вікових футболістів, закінчували грати Ващук, Гусін, Ребров ... Наші провідні легіонери, такі, як Андрій Шевченко, Андрій Воронін, Максим Каліниченко, не грали в своїх клубах. Це була величезна проблема для них, але і для збірної теж. 

Першим нашим завданням був, звичайно, відбір на чемпіонат світу. Але була й більш далека мета, яка ніде не озвучувалася, - оновити склад з перспективою на Євро-2012. Ми переглянули велику групу гравців. Все це робилося в процесі важких відбіркових ігор. 

Особисто я бачив, що ми можемо грати з англійцями на рівних. І ми в Лондоні поступилися не по грі, а по двом стандартам: наші футболісти, на жаль, допустили грубі помилки. Хоча все було розписано, хто з ким конкретно повинен грати. Ми обрали для англійців нову тактику - три лінійні півзахисника повинні були вбити сильні зони в їхніх атакуючих діях. Виключили з гри Джеррарда - ключового гравця, який у двох матчах проти нас практично нічого не показав. 

Незважаючи на те що ми потрапили в таку важку групу, ми все-таки пробилися в плей-офф, випередивши збірну Хорватії, яка, я вважаю, була сильніше англійців.

У матчі зі збірною Греції не спрацювала наша лінія атаки. Вона складалася з динамівців Києва, а вони до кінця чемпіонату виглядали втомленими. Не було напору, самопожертви. Але якщо люди "порожні", вони не можуть це робити. У відповідному матчі греки грали з нами від оборони. Це тактика, яку вони використовують багато років. Завдяки їй стали чемпіонами Європи. Непривабливий футбол, але в їх виконанні дуже ефективний. При наших проблемах в атаці дуже важко було зламувати їх оборону. У нас було більше шансів на виїзді, ми там добре зіграли. 

- Оцінка вашої тренерської роботи в засобах масової інформації була справедливою?
- Вона, скоріше, емоційна, ніж професійна. Журналістам не вистачало об'єктивності. Висловлювалася незадоволеність, що команда грає не так красиво, як збірна Іспанії. Але багато що залежало від тих гравців, яких ми мали. У нас не було хоча б двох рівноцінних футболістів на одне місце, і часто ми змушені були віддавати перевагу тому, хто має кращу ігрову практику.

- Вадиме, що, на ваш погляд, діється з київським "Динамо"? Тренуються начебто за системою Лобановського ... 
- Та ні, за системою Лобановського "Динамо" давно не тренується. Коли почали запрошувати з Москви тренерів, спочатку Юрія Сьоміна, потім Валерія Газзаєва, то, звичайно, тренувальний процес, який був раніше в команді, змінився на 100 відсотків. Важко говорити, що гірше, що краще. Але якщо за Сьоміна це ще не позначилося на результаті так очевидно, як то при Газзаєві. 

Іноді ми бачимо гру тільки з дрібним пасом. Футболісти відвикли працювати на максимальних швидкостях. М'яч - у ноги: Мілевському - в ноги, Шевченко - в ноги ... А хто повинен бігти? 

Є й інші причини. За підбором гравців команда стала значно гірше. Пішов процес омолодження не тільки українських футболістів, а й зарубіжних, яких почали запрошувати на перспективу. Може, це і дасть результати в найближчому майбутньому, але сьогодні київське "Динамо" неконкурентоспроможне по відношенню до донецького "Шахтаря".

- Як міг так швидко вивітритися динамівський дух, який підтримувався стількома поколіннями гравців?
- Тут багато нюансів. Треба визнати, що в Радянському Союзі було легше керувати командою. Ми не заробляли таких грошей, як зараз. У нас була можливість заробити щось додатково, і ми билися, щоб поліпшити свій економічний стан.

Мені здається, що сьогодні зарплати не відповідають тому рівню, який показують гравці. Варто було б якось підкоригувати систему винагороди, щоб гравці були більше зацікавлені в отриманні преміальних за перемогу. Тому що на футболіста, у якого така висока зарплата, складно впливати адміністративними, авторитарними способами. Криком від нього нічого не доб'єшся.

Змінився менталітет в порівнянні з нашим поколінням. До того ж у команді більший відсоток легіонерів, які теж з іншим менталітетом. Та й тренери стали не такими повноправними, як раніше, коли вони, по суті, були господарями команди.

- Багато хто хотів би бачити головним тренером київського "Динамо" Олега Блохіна. Ваша думка? 
- Він - легенда "Динамо", і, вважаю, це найбільша несправедливість, що йому так і не вдалося до сих пір тренувати рідний клуб. А те, що він хороший тренер, Блохін вже довів.

Газета "Бульвар"