Хав'єр Ернандес розповів УЄФА про матч з "Барселоною" та про свій фантастичний сезон.
UEFA.com: Сер Алекс вважає, що вам удалося перевищити всі очікування. Ви погоджуєтесь? І як вам поталанило домогтися такого стрімкого успіху?
- Перший рік вийшов справді дивовижним. Такого не чекав ніхто: ані тренер, ані я сам, ані моя сім'я. Завжди намагаєшся вірити, що все складеться добре, але я й не думав, що мені відразу вдасться вдосталь пограти. В своєму першому сезоні я пережив дуже багато, хоча сподівався лише на те, щоб провести лише пару матчів - грати з резервістами та всього кілька хвилин із головною командою.
Я мріяв, щоб мені надали цей шанс. Хотів, щоб партнери мене тепло зустріли. До такого відношенню я звик у Мексиці. Я шалено радий тому, що я тут, але повинен продовжувати старанно працювати. Я ще той щасливчик! Знаю, що футбол непередбачуваний. Як і в будь-кого іншого, в мене можуть бути як хороші, так і погані дні. Але багато залежить і від мене самого - якщо буду відноситься до справи належним чином, сподіваюся, все й надалі складатиметься добре.
UEFA.com: Тобто вважаєте, що чим старанніше працюватиме над собою, тим більшого досягнете?
- Звичайно. Наполеглива праця веде до успіху в будь-якій життєвій ситуації. Не тільки в спорті, але й в інших областях, в інших професіях. У цьому клубі багато чудових футболістів, тому необхідно виділятися чимось особливим. Завжди потрібно працювати над своїми слабкими місцями, а також розвивати сильні сторони. Крім того, я намагаюся поліпшити свої фізичні кондиції, оскільки я не дуже високий гравець, й із народження не маю міцних фізичних даних. Мені допомагає весь тренерський персонал, щоб я повністю відповідав вимогам Прем'єр-ліги.
UEFA.com: Ваше взаєморозуміння з Руні ставало все кращим і кращим, і ви тільки виграли від цього. Наскільки важливо таке порозуміння для форварда, який прагне забивати?
- Усі нападники "МЮ" - Руні, Димитар Бербатов, Майкл Оуен - неймовірно талановиті гравці, тому взаємодіяти з ними дуже легко та просто. Тож мова не лише про Уейна. Знаходити взаєморозуміння нескладно з усіма нашими форвардами, оскільки вони футболісти світового класу. Вони відмінно рухаються й завжди намагаються зіграти на команду. Мені лише необхідно повторювати за ними й пам'ятати, що в кожного з нас є сильні сторони, які повинні бути направлені на спільну справу. Перемоги, медалі та титули - це найголовніше.
UEFA.com: Уейн просто обожнює футбол. Чи можете ви сказати так само і про себе?
- Звісно. Футбол - моє життя. Я бачу, що Уейн та всі інші гравці "МЮ" думають так само. Ми пристрасно любимо спорт і живемо футболом на всі сто відсотків.
UEFA.com: Свого часу Алекс Фергюсон теж був нападником. Чи дає він вам поради щодо гри в атаці?
- Постійно. Тренер спостерігає за мною більше, ніж за іншими, оскільки я проводжу тут лише перший рік і до того ж перебуваю далеко від батьківщини. Тому наставник пильно спостерігає, чи все зі мною добре, чи всім я задоволений. Під час матчів і тренувань він мені підказує - подивись на цей рух або рухайся ось так. Я намагаюся все вбирати немов губка та запам'ятовувати кожну пораду тренера.
UEFA.com: Чи добре ви знайомі з "Уемблі" та його історією?
- Це дуже важливий для футболу стадіон, про нього чув весь світ. Коли згадуєш "Уемблі", завжди говориш про футбол, Англію, Прем'єр-лігу, про велику історію та зірок, що грали тут. Неймовірно, але вже в перший свій рік перебування в новому клубі я можу зіграти в фіналі Ліги чемпіонів на "Уемблі". Це приголомшливо.
UEFA.com: Що можете сказати про захисників "Барселони" Херарда Піке та Карлеса Пуйоля?
- Вони - захисники світового класу. Більш того, "Барселона" уся укомплектована такими гравцями. Нам не можна про це забувати. Необхідно сконцентруватися на всій команді суперника, а не на окремих виконавцях. Саме з такими думками й потрібно готуватися до матчу. Слід розбирати гру всієї "Барселони". Проте, як би там не було, в першу чергу необхідно думати про себе, свою гру й про те, як перемогти.
UEFA.com: Зрозуміло, що вас часто про це питали, але все ж розкажіть, як ви отримали своє прізвисько. Чому Чічаріто?
- Я люблю про це розповідати. Таке прізвисько дісталося мені від батька. Його самого так називали, оскільки в дитинстві в нього були зелені очі, які виглядали як горошини. За це його й прозвали Чічаро [горох]. Журналісти та всі інші називали його саме так. Він був відмінним гравцем. А я при народженні став сином Чічаро, а не Хав'єром Ернандесом, тому мене стали називати Чічаріто, що означає "горошина". Отже, я успадкував це прізвисько.