Маркевич: Ковалець допомагав становленню "Металіста"

Знайомство головних тренерів "Металіста" і "Оболоні" відбулося ще у 80-х рр. Сьогодні Мирон Маркевич і Сергій Ковалець виступають опонентами, і зустрінуться у грі 30-го туру Прем'єр-ліги України.

- Припускали, що нинішній сезон виявиться для Вашої команди настільки непростим?
- Чесно кажучи, такого не очікував. Особливо останні чотири місяці. На жаль, ми жодного разу не зіграли оптимальним основним складом. Ні однієї гри! Взагалі, сезон що минає був досить важким, ми багато очок втратили в рідних стінах. Єдине, що нас врятувало, так це матчі на виїзді. У них ми нікому не програвали, крім "Шахтаря". Та й то, у грі з "гірниками" пропустили м'яч незадовго до фінального свистка.

Очки, здобуті в гостях, допомогли нам продовжити боротьбу за третє місце. Якщо ж говорити про Лігу чемпіонів, то реально претендувати на участь в ній з такою невиразною грою дома важко. Говорячи про об'єктивні причини, повторюся: на жаль, у нас чомусь в основному "ламалися" ключові захисники. Ось і латали діри, як могли.

- Коли відбулася перша тренерська дуель Сергій Ковалець - Мирон Маркевич?
- У сезоні-2008/09, в сумно відомому матчі в Добромилі, коли "Металіст" зустрічався зі "Львовом". Ту зустріч навіть грою не назвеш. У зв'язку з цим хочеться провести аналогію з популярним у США шоу, коли жінки б'ються в багнюці. Тільки в даному випадку були не представниці слабкої статі, а чоловіки. На жаль, ми грали в болоті, і про таке поняття, як футбол, у відношенні того матчу говорити не доводиться.

- За яких обставин відбулося Ваше перше знайомство з Ковальцем?
- Це було ще в 1989-му році, коли я його запрошував в хмельницьке "Поділля". Сергій якраз грав тоді за "Зірку" з Бердичева - це була армійська команда. Я його побачив і зробив пропозицію перебратися до Хмельницького. А всього за якихось півроку він був вже у київському "Динамо".

- Які позитивні якості Вашого опонента ви б відзначили?
- Він намагається все поглинати, збільшувати багаж тренерських знань. Сергій веде себе досить толерантно, адже має за плечима досвід роботи з такими фахівцями, як Валерій Лобановський і Бернд Штанге. Напевно багато що він почерпнув у них, адже це висококваліфіковані тренери. Сподіваюся, щось перейняв і в мене. Та й сам Ковалець-тренер, напевно, має своє власне бачення футболу. Гравець-то він був кваліфікований, розумний. Вважаю, що йому вдасться чогось досягти у тренерській кар'єрі.

- Що можете сказати про футбол, сповідуваний головним тренером "Оболоні"?
- Його команда намагається грати в сучасному ключі - наскільки дозволяє її гравцям майстерність. "Оболонь" грає більше на контратаках, але при цьому вміє доставляти клопоту суперникам. Робота тренера багато в чому залежить від тих виконавців, які є у нього під рукою. Тому вимагати від київської команди суператакуючого футболу, самі розумієте, не доводиться.

- Що запам'яталося Вам найбільше в період спільної роботи з Ковальцем в "Металісті"?
- Він допомагав мені в реалізації моєї тренерської програми. Хто знає "Металіст" і бачив його гру, той в курсі, що ми намагаємося проповідувати комбінаційний футбол. Над цим ми з Ковальцем і працювали.

- Чи бували у Вас розбіжності поглядів на ту чи іншу ситуацію?
- У цілому - ні. Наш тренерський штаб всі питання вирішував колегіально, ми були однодумцями. Правда, останнє слово все ж було за мною.

- Не шкодуєте, що Ваш тренерський тандем розпався?
- Рано чи пізно він повинен був розпастися, адже Ковалець відчував, що дозрів для самостійної роботи. Три роки ми працювали з ним пліч-о-пліч, після чого він отримав пропозицію від клубу Прем'єр-ліги, ставши біля керма "Львова". Я не був проти. Подібний крок молодого фахівця - природний процес, і в цьому немає нічого дивного. Кожен тренер, який спробував себе в ролі асистента, з часом хоче бути головним.

- Чим запам'яталася вам зустріч з "Оболонню" в осінній частині чемпіонату?
- Була досить хороша гра. У ній ми виграли з мінімальним рахунком 2:1. Був веселий футбол і "Оболонь" попила нам крові неабияк.

- Чемпіонат вийшов на фінішну пряму, проте на різних полюсах турнірної таблиці залишилося ще багато знаків питання. Який відбиток може накласти цей фактор на гру вашого майбутнього суперника?
- Мене абсолютно не цікавлять справи найближчого суперника. Як грати у заключному турі - це їхні проблеми, у нас же є свої турботи. Нам належить гра, яку необхідно виграти. Чи вдасться перемогти чи ні - це вже друге питання. Зрозуміло, до Києва ми їдемо тільки за перемогою. Але це футбол, у ньому все можливо.

- Наскільки оптимальним буде склад Вашої команди в суботньому матчі на "Оболонь-Арені"?
- У нас не гратимуть Папа Гуйє і Тайсон. Всі інші готуються до гри. Склад бойовий, а з кадрових втрат ми проблеми не робимо. Нічого страшного в цьому немає. Ті люди, які вийдуть замість сенегальця і бразильця, нітрохи не гірші.

- Що насамперед побажаєте своєму колезі перед матчем?
- Щоб він дотримувався тієї лінії, яку обрав. А ось фарту і успіху в день матчу з "Металістом" я, звісно, йому побажати не можу (сміється). А от на майбутнє - будь ласка.

"Спорт-Экспресс в Украине"