Захисник "Шахтаря" Микола Іщенко розповів про свою кар'єру та назвав найкращого захисника світу.
– У «Шахтарі» зараз вісім захисників. Не боїтесь конкуренції?
– Конкуренція – це звична річ. До того ж захисників переслідує якась лиха доля: в когось травма, хтось пропускає матчі через дискваліфікації. Тому, гадаю, в нас немає проблеми надмірної кількості гравців оборони.
– Зі Львовом зв'язок підтримуєте?
– Звичайно. У мене там багато друзів, з якими постійно спілкуюсь по телефону.
– Які враження залишилися від першого матчу за «Шахтар»?
– Уперше за «гірників» я вийшов у Львові, але не проти «Карпат», а проти ФК «Львів». Ми зазнали поразки із рахунком 0:2, і враження залишилися відповідні. Мало того, що програли, так ще й дебютантові Прем’єр-ліги!
– Як команда святкує перемоги?
– Зараз у нас багато сімейних футболістів, тому зазвичай усі святкують перемогу в колі рідних і близьких.
– Чи рахуєте голи, які забиваєте?
– Особливим математиком мені бути не потрібно. (Посміхається). У мене всього лише один гол. Але мій головний обов'язок як захисника – руйнувати, а вже потім, по можливості, атакувати й забивати м'ячі.
– Ви стали футболістом завдяки таланту?
– Я б так не сказав. Швидше, через бажання грати та завдяки напруженій роботі. Погоджуюсь із тим, що успіх – це 5 відсотків таланту та 95 – праці. Гадаю, на одному таланті ніяк не виїдеш.
– Які у Вас плани на майбутнє?
– У мене підростає син, який незабаром також піде до школи. Його до цього потрібно підготувати. А після завершення кар'єри гравця однозначно хочу залишитися у футболі. Я себе не уявляю в якійсь іншій сфері. Можливо, піду у футбольний менеджмент або кудись іще, ближче до улюбленої гри.
– Не збираєтеся згодом зайнятися тренерською роботою?
– Було б непогано. Але не всім до снаги бути тренерами. Навіть колишнім професійним футболістам. Час покаже.
– Хто, на Вашу думку, найкращий центральний захисник у світі?
– Карлес Пуйоль.
– Так він же старий…
– Не старий, а досвідчений, що дозволяє йому грати на найвищому рівні.
Медіацентр «Донбас Арени»