Колишній наставник ФК "Динамо" (Київ) Валерій Газзаєв про український та російський чемпіонати, Юрія Сьоміна та "Шахтар".
- Чи стало київське "Динамо" віхою в кар'єрі?
- У будь-якому клубі, де працюєш, залишається частинка душі. У Києві я провів, можливо, не відмінний, але гарний відрізок. Єдиною невдачею вважаю те, що, маючи в минулому році солідний відрив від переслідувачів, ми, на жаль, не стали чемпіонами.
А формування нової команди - в основному з місцевих вихованців - певною мірою вдалося. Працював з хорошими гравцями і розуміючим президентом клубу, який дозволяв реалізуватися. Що ж стосується мого звільнення, то я завжди сам приймав рішення, коли розлучатися з колективом, коли залишатися.
- Юрій Сьомін сказав, що йому дісталася від Газзаєва гідна спадщина в особі футболістів, які при ньому починали грати, а при вас розцвіли. Навмисно робили акцент на молодь?
- Для початку хочу побажати Юрію Павловичу всього хорошого. І як другу, і як колезі. Не сумніваюся: все у нього складеться успішно. А омолодження "Динамо" дійсно було головним напрямком моєї роботи. І більшість хлопців вписалися до складу. Коваль, Єрмоленко, Хачеріді, Гармаш, Зозуля напевно будуть грати на ЧЄ-2012. Це футболісти молодіжної збірної, яка зараз, на мій погляд, найсильніша на континенті. У клубі ж вони грали пліч-о-пліч з Михаликом, Гусєвим, Мілевським, Шевченко. Тобто на дев'яносто відсотків команда була українською, що спостерігалося в останній раз років десять-п'ятнадцять тому. Це важливо, враховуючи традиції "киян", які досягали вагомих результатів, коли робили ставку на місцевих гравців.
- Такий курс був вашою ініціативою?
- Повністю моєю. Мені дали карт-бланш у питаннях формування команди, і гріх було ним не скористатися. Не забуваючи, природно, про результати. Багато легіонерів, приховувати не стану, висловлювали невдоволення, але життя довело правильність обраного курсу. Та й конкуренцію поки ніхто не скасовував. Якщо б сьогодні прийняв команду, вибрав би той самий шлях.
- Як ви у зв'язку з цим дивитесь на "Шахтар", який, з одного боку, добивається успіхів, а з іншого - за великим рахунком бразильська команда?
- На сьогодні "Шахтар"- найсильніший клуб України, він показує класний футбол і дає результат. "Гірники" дуже добре укомплектовані і чудово збалансовані. Але "Шахтар" до свого нинішнього стану йшов чотири-п'ять років. Повторю: вважаю ми зробили правильний вибір.
- Чи можна порівнювати російський і український чемпіонати?
- Мені часто доводилося відповідати на це питання в Україні. І я завжди говорив: нам треба порівнювати себе не один з одним, а з Італією, Іспанією. Ну а український футбол зростає. "Шахтар" виграв Кубок УЄФА, молодіжна збірна пробилася на чемпіонат Європи і бореться за путівку на Олімпіаду.
- В Україні на відміну від Росії досить велика різниця між провідними клубами і всіма іншими. Складніше або простіше працювати в турнірі, коли число конкурентів обмежено?
- Ситуація в Україні змінюється. Останнім часом "Дніпро" і "Металіст" значно піднялися і найближчим часом, гадаю, не дозволять спокійно жити "Динамо" і "Шахтарю". "Карпати" можуть підтягнутися. А повної рівності немає ні в одному чемпіонаті. В Італії постійно попереду три - чотири клуби, а в Іспанії і того два.
"Спорт-Экспресс"